Tumgik
#депресія
alwayshungryofelia · 3 days
Text
Tumblr media
Перша година ночі. Ми малюємо двері.
Тому що нам це треба зробити прямо зараз.
45 notes · View notes
ashesofrosesss · 2 months
Text
про депресію
побачила думку стосовно захворювання, котра звучала на кшталт: "треба починати виходити з цього стану хоч якось, тобто додавати активність, шукати роботу навіть з мінімальною оплатою, не стояти на місці". все це дійсно треба робити, але після консультації з лікарем, звикання до антидепресантів (якщо є показання) та покращення стану. неможливо почати виходити з депресії і таким чином зробити вступ до лікування. це працює в інший бік, особливо, якщо депресія тривала роками. ви спочатку лікуєтеся, і вже потім, коли нарешті відчуваєте щось окрім самотності, провини, спустошення та виснаження, стаєте більш активними.
і я не маю на увазі пропозицію лежати годинами у темній кімнаті, чекаючи на благословенне покращення, але точно пропоную придивитися до темпу, оскільки почуття провини може штовхати до самовдосконалення наче буревій у прірву, та без якісного результату (а його, найімовірніше, не буде) цей процес самокатування не припиниться.
на жаль, через депресію сприйняття себе викривлено до такої міри, що інколи здається, наче ти не гідний або не гідна відчувати симптоми, оскільки нічого ж такого не трапилося, і ти просто переоцініюєш значущість проблем, а тому будь-який особистий успіх сприймається з недовірою та знеціненням. зростати професійно, академічно та як особистість у певному сенсі стає чимось майже неможливим. скоірше за все, ваш темп насправді доволі високий, ваші вимоги до себе сягають вище неба, але ви не побачите себе під таким кутом, не визнаєте досягнень, бо пустота завжди голодна, їй будь-чого буде мало, і, якщо відійти від алегорій, це не "певний стан", а важке захворювання, котре інвалідизує професійно та соціально, має дуже високий ризик самогубства та впливає на фізичне здоров'я, а вищеперелічене - симптоми, котрі потребують лікування. воно дасть вам змогу почути себе чи не вперше по-справжньому, після чого ви почнете обирати пріорітети, звертати увагу на щось дуже звичайне, і це дасть можливість зайнятися графіком, активністю, роботою.
є різні види депресій, але я скоріше говорила про ті, котрі з вами роками. це потребує поступового відновлення та повернення у суспільство. звикання до того, що ви тепер можете відчувати смуток, радість, бажання, насолоду, красу, закоханість, довіру, біль, не проходить за декілька місяців, бо є дивне відчуття, ніби відтепер, без своїх симптомів, ти у новому, незнайомому світі, але життя не стало легким, просто тепер ти більш функціональний або функціональна. у будь-якому разі тільки вам вирішувати як правильно вчиняти і куди рухатися, це лише мої роздуми на тему.
19 notes · View notes
darkne1t · 8 months
Text
Tumblr media
МС та її(мої) травми
23 notes · View notes
sharp-as-c · 7 months
Text
Я лікую депресію бігом.
Ні, не тим, що в кросівках і містом.
Я біжу в миті вражень від себе
І емоції пʼю, як ігристе.
Зараз тут, а від завтра деінде:
Інші люди, будинки і страви;
Я ковтаю їх, наче пігулки,
Бо нудьга для депресії - лава.
Tumblr media
13 notes · View notes
0le9-mind · 4 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
2 notes · View notes
kunjutstudios · 1 year
Text
Послухав трек паліндрома "Радість моя"
Tumblr media
7 notes · View notes
bipolardeadbear · 8 months
Text
Промінь...
Ніби зміни є і в кращу сторону. Але все одно є це відчуття втоми.
Що не так? Коли я це зрозумію. Цей біль мене з'їдає, рве шматками не залишаючи долі секунд на сприйняття. Страх! Страх, що міцними обіймами тримає моє життя. Я БОРЮСЯ!!! Але сили не рівні. Не можна здаватися! До останнього подиху, до останньої секунди. Заради неї. Я не можу її підвести.
Це чорне небо, що над моєю головою більше не дарує світла і тепла. Лише морок, темрява та холодний вітер. Вітер який зриває плоть з моїх кісток.
Кричати не має сенсу. Ніхто мене не почує. Моя мова і крик для інших ніби як невідома. Мене не розуміють.
Я задихаюся... Більше не можу.
Її заплакані очі, погляд який показує біль. Я як отрута, що з кожним днем додає каплю гидоти в її життя. Навіщо я з нею так? Я ж несвідомо роблю це.
Вона не заслуговує на таке життя. Отруєне мною. Чому моє кохання до неї стало отрутою, чому так? Чому я не можу дати їй радість, щастя, кохання та віру. Я кладу її прекрасне тіло в калюжу своєї крові. Мовчки мій язик пришитий, хоча ні, прибитий цвяхами страху до піднебіння. Вона ненавидить мене? Чи все ще кохає? Довіру зруйновано, її не відновити. Як би я цього хотів. Серед попелу видніються її шматочки. Але це лише міраж. Міраж минулого.
Калюжа перетворилася на море, своїми кривавими хвилями кидає її тіло, несе його до острова байдужості, на якому велично стоїть храм забуття.
Променя надії не має..? Чи... Невже я звір який тримає на собі острів байдужості?
Tumblr media
3 notes · View notes
kaprisiya · 10 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
7 notes · View notes
bluvotna-jinka · 1 year
Text
Депресія ?
мабуть я вперше подумала про це коли вперше закохалася,людина з якою я зустрічалася мала ауто агресію (хзшка чи правильно написала),селфхарм, схильність до алкоголізму і ще дуже багато сумних факторів.Вона була людиною яка відкрила для мене багато речей,і поняття депресії також,я к би мені погано не було я ніколи не казала що в мене депресія, завжди відчувала страх(?) Страх що я собі надумала а в таких людей як моя перша дівчина справді депресія
тому як би мені погано не було я називала це як завгодно але не депресією
минуло вже 3 с гаком роки але я все ще боюся називати стан я якому я перебуваю депресією
3 notes · View notes
jae--jack · 1 year
Text
— Насправді, немає абсолютно ніякої різниці де ти знаходишся, чи живеш, якщо не підіймаєш голову догори, щоб побачити світ навколо себе. (с)
ᅠДуже гарно пам'ятаю день, коли сонний взимку йшов повз ЖД на роботу, а я завжди йду дивлячись у асфальт під ногами, поки раптово не підняв очі...
ᅠ...Не підняв очі і не побачив голубе небо та тепле січневе сонце, яке обережно й лагідно торкалося будівлі вокзалу.
ᅠТоді мені захотілося зупинитися посеред площі і просто постояти, зупинитися у часі.
ᅠТоді я згадав дуже важливу річ про себе.
ᅠТе, наскільки сильно насправді я хочу жити.
ᅠЖалкую, що не сфотографував тоді цей чудовий момент на ЖД (ಡ‸ಡ)
ᅠАле вирішив додати трошки світлин прекрасного в інших моментах.
ᅠЯкщо хочете поділитися, то мені буде дуже цікаво дізнатися, які гарні речі зараз оточують Вас :з
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
ᅠМені подобається Прага, вона гарна, красива. Багато чого можна сказати про це чудове місце, але як же ж хочеться додому — в мою любиму Одесу :(
5 notes · View notes
alwayshungryofelia · 2 months
Text
28.02.24
Бери все, коли не знаєш, чого саме ти хочеш
Можливо, одного дня, ти не захочеш нічого.
можливо, одного дня, коли ти вкрадеш знання про себе
твій друг скаже тобі, що бачив твій злочин
І ти зрозумієш що нічого - прекрасний опис.
Не думай про це, коли нічого проросте в твоєму серці, як надія на майбутнє, якого ніколи не буде,
допоки на твоїх колінах розцвітають галактики,
через те, що нічого не ділиться простором зі сніданками
чи вечерями
бо тілесний не такий цікавий як чорний, чи синій, чи червоний,
чи трупний.
ти взяла все, і тепер плекаєш своє нічого.
Ти вкусила це яблуко щоб більше ніколи не робити це знову
бо енергії в ньому більше, ніж в твоєму тілі
бо в середині шлунку тебе зʼїдає нічого
І проростає синцями під віками.
Tumblr media
21 notes · View notes
Text
Не хочу никуда выходить, не хочу ни с кем общаться, не хочу ничего делать. Хочется только спать
2 notes · View notes
darkne1t · 10 months
Text
«SLEEP»
Tumblr media
I hate this side effect from antipsychotics
29 notes · View notes
dante11211 · 2 years
Text
Я усвідомив що не живу. Що ненавиджу своє життя і людей які мене оточують. Кожного дня хожу на роботу, яка дратує. У вихідні не можу встати з ліжка, дивлюсь тік ток або ютуб. Майже не виходжу на вулицю. Тільки на перекури і періодичні нічні прогулянки у навушниках о другій ночі. Я знаю що треба все міняти. Я навіть підготувався до цього. Але я не можу себе змусити, бо я загубив все що могло б приносити радість. Тепер воно лише може підняти до нуля цей баланс, і не завжди. Загалом, завтра відпустка, може знайду сили на навчання і почну щось робити. Якщо я встану з ліжка до 15:00 це вже буде перемога.
09.09.22
2 notes · View notes
0le9-mind · 4 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
2 notes · View notes
pixelinform · 26 days
Text
Лікарі назвали їжу, яка здатна посилити депресію
Виявляється, продукти харчування, які ми вживаємо, здатні впливати не тільки на нашу вагу, але й на настрій, а також на психічне здоров’я. У ході дослідження вчені з’ясували, яка їжа здатна увігнати людину в депресію. Протягом 14 років вчені уми збирали дані про раціон жінок середнього віку. У дослідженні взяло участь 32 тисячі осіб, кожні 4 роки у яких питали, що коли і в якій кількості вони…
Tumblr media
View On WordPress
0 notes