5 корисних навичок, що я отримала лише вступивши у ВИШ, і як універ змінив мене на краще у 25.
Давно мене тут не було, бо я дуже занурилась у навчання і знову проводжу багато часу в твіттері. Але я часто думаю про те, як університет вплинув на моє життя і хочу з вами поділитися цим у форматі лонгріду.
1. Перейдімо одразу до справи, (бо це, як на мене головна навичка, яку я здобула саме в універі, а не навіть на роботі)
- переходити одразу до справи, приймати рішення швидко, не відкладати на потім.
Лише після вступу я зрозуміла, як працює така риса людей, яка мене завжди захоплювала в інших, тим паче у моїх молодших за мене на 8 років одногрупниках: приймай рішення і роби.
Звучить доволі очевидно, чи не так? Взагалі-то я була впевнена, що це 1) якась базова риса дорослої людини, або 2) вбудована риса людей з певним психотипом. Адже, чому у мене так не виходить?
Досі я відкладала на потім. Тобто, якщо я хочу робити вітражі, то я маю це задумати, через кілька років купити фарби, потім через рік зробити першу спробу, потім стикнутися з проблемою, що я не знаю, де дістати скло для виробів і забити на вітражі ще на кілька років.
Шукати шляхи до цілі, а не кидати все після перепони - це те, чому я навилася під час навчання в універі. У мене також були якісь блоки щодо певних навичок. Наприклад то й же вітраж, який треба окантувати оловом. Тобто, мати паяльник і вміти ним користуватися. Щодо таких занять у мене завжди було переконання, що це “надто складно”, або не для мене, або я не розумію, чи не можу, чи не хочу. Бери і роби - то для надлюдей.
Як на мене у цьому плані вплинув універ? Домашні завдання. Математика і фізика, що вимагає розв’язування задач. У мене було дуже туго з цим на 1ому семестрі, і не тільки тому, що моєї підготовки до ЗНО ажніяк не вистачило на університетську програму. З гуманітарних предметів “культура науково-технічного мовлення фахівця” чи “історія науки та техніки” теж були проблеми. Малося вивчати тему, готувати матеріал, виступати з відповіддю. Це просто ламало мені мозок. Я звиклася з думкою, що те, що я отримую з університету - це не лише на мій власний розсуд, а я маю встигати за програмою і виконувати нормативи, лише під кінець 1шого семестру. Це значить, я маю тут і зараз розпоряджатися своїм часом так, аби ВЧИТИСЯ вчасно, бо є терміни, у які я маю вкластися.
Не буду казати деталей, але невміння ВЗЯТИ І ЗРОБИТИ у моєму випадку - це також наслідок виховання “зтримування” моїх творчих поривів батьками, коли вони ставали для них надто проблемними. Тому, йти в універ треба ще й для того, аби очиститись від токсичного виховання, бо там є для цього усі умови.
2. В універі виявилося, що я дуже мало знаю про свої здатності до зосередженості і засвоєння матеріалу.
- те, що ти думаєш, що зрозумів щось, не значить, що ти це насправді зрозумів.
На перших лекція мені здавалося, що я все розумію, але коли вперше дійшло до практики, я була в шоці, наскілльки мало я дійсно засвоїла з лекції. І що ці “знання” ажніяк не допомагають, мені розв’язувати реальні задачі, що я не вмію користуватися тим, що знаю, не розумію, що мені взагалі робити.
Через те, що в універі від студента є вимога бути мотивованою відповідальною людиною, що здатна виконувати роботу, тебе тестують. Це не як в школі: не підготувався - сідай, 2. Заробив-отримав, маєш, що маєш. Сенс універа у тому, аби ти НАВЧИВСЯ тому, чого не знаєш. Ти не отримаєш 2, якщо не підготувався, бо 2 - це бали і тут нема оцінки, позитивні вони чи негативні. Ти отримаєш 0, тобто нічого. Універ не оцінює тебе добре чи погано, він впевнюється, чи здатен ти на щось.
Бо сенс (якісної)вищої освіти - після випуску самостійно знаходити рішення, які не знайшли до тебе. Робота цьому не навчить. Власне, ти отримаєш гарну роботу з гарною зарплатнею лише якщо навчишся цьому.
А навичку самостійного знаходження рішень не здобудеш без розуміння, що ти розумієш, а що - ні. Ти сам маєш навчитися оцінювати свою підготовку і вміти її покращити.
3. Універ навчив мене розставляти приорітети щодо занять/роботи і комфорту так, аби отримувати і те і інше, а не щось одне. (Але для цього потрібні перші дві навички, описані вище)
- не ти обслуговуєш свій комфорт, а комфорт обслуговує тебе
Але перш за все я вирішила для себе хто я і чого я хочу, і що мені необхідне.
Чого я хочу? Смачно їсти, достатньо спати, кохатися. Але мені необхадне моє місце в світі і життєве заняття, аби моє життя мало сенс. Я хочу їсти і кохатися, але сенс життя мені необхідний. Хто я? Я уявляю себе як когось, хто досягає своїх цілей, сам вирішує, яким буде його життя. Творчість і наука - це лише засоби, якими я збираюся керувати своєю долею, відстоювати свою позицію.
Тому коли постає питання щодо того, чи я хочу багато заробляти(тобто мати засоби для обслуговування свого комфорту), чи я хочу займатися улюбленою справою в житті(самоствердження), я не хочу обирати. Я хочу мати те й те одночасно.
Досі якось так ставалося, що я не мала ані комфорту, ані самоствердження, при тому вважаючи, що маю обидва. В універі для мене стало абсолютно очевидним, що я не мала і не маю жодного. І що їх можна досягти разом, якщо знайти баланс.
Що змінилося? А те, що я ДІЙСНО хочу вивчитися і стати добрим спеціалістом. Я як ніколи близька до мрії. Я ще ніколи в життя не була така мотивована, не відчувала такого приливу сил і бажання жити. Але для праці, аби мати фізичні ресурси для подолання нелегкого шляху, мені необхідна енергія і здоровий психічний стан, який досягається задоволенням потреб в комфорті. Цього розуміння мені так і не вдалося засвоїти до універу.
А над балансом я зараз працюю.
4. Починати комунікацію з конструктиву, йти на контакт першою, поступатися егоїзмом і не пускати заздрість в свій розум - може сильно покращити стосунки з людьми і дозволити отримувати бажане.
- співпрацювати - це найкращий шлях для досягнення не тільки твоїх цілей, але й цілей людини, з якою ти співпрацюєш, а значить, це єдиний вірний шлях
Не шкодувати допомогти через те, що “а мені не допомагали” чи, що людина отримає щось, чого у тебе нема(я зараз кажу не про віддати свої гроші, а про зробити комплімент, підтримати, пояснити незрозуміле, замість того аби глузувати; я маю на думці йти на зустріч людям) - я ще жодного разу не пошкодувала про те, що стараюся не тільки для себе.
Мої одногрупники мені не конкуренти, а колеги. Якщо хтось отримує оцінки краще ніж я(при сумлінному навчання), я не вважаю, що він кращий, що це мені шкодить. Це означає, що він буде добрим спеціалістом, сильним бійцем поряд зі мною у нашій “боротьбі”.
Якщо інший український художник отримує більше лайків, ніж я, то це не тому, що він відбирає їх у мене. Я сама ніколи не шкодую поставити іншим лайк і написати в коментарях, чим мені сподобався малюнок.
Це все я називаю співпрацею. Ми усі натомість займаємося спільною справою - нашею країною.
Як цьому посприяв універ? У неочікуваному плані. Я почала дійсно дослухатися до людей, коли почала слухати лекторів і намагатися їх зрозуміти. Я перестала вважати себе розумнішою за всіх, що мені нікого слухати не треба, що я знаю краще. Тим паче, що я дійсно не знаю краще за лектора, це об’єктивна реальність. Саме тому він - доцент чи, тим паче, доктор наук, а я - студентка. Це значить тимчасово відсунути своє Его на другий план, і відкрити себе до того, що може сказати інша людина.
І, коли ти розумієш, що те, що ти звик вважати твоїми інтересами, позицією, яку ти маєш захищати, і на яку претендують інші - це насправді твої страхи, невпевненість і безсилля, а плекаючи їх, ти відсуваєш себе від отримання бажаного більше, ніж якщо приглушити Его, то шляхи, що досі були закриті, раптово відкриваються.
Я маю посперечатися, маю не погодитися, а я знаю інше, а я знаю краще, ти помиляєшся, а я маю рацію і про це мають знати усі а я можу не гірше, чому когось люблять, а мене - ні?
5. Концентруватися на тому, в чому я собою задоволена, а не на тому, чим я не задоволена щодо інших.
У минулому пункті я сказала, що важливо відсунути Его на задній план, аби побачити щось, що досі було за ним.
Але також дуже важливо не забувати, що лише своє відображення ти бачиш у дзеркалі. Лише те, на що ти здібний, і що ти можеш прямо зараз, а не що ти міг колись, - це справжній ти. І зосереждення на тому, що я можу прямо в даний момент, чи можу я відповісти на запитання викладача, чи вмію розв’язувати задачу - ще одне корисне в усіх сферах надбання з універу.
Мій перший досвід письменницьких курсів для підлітків, як на мене, дуже зашкодив моїй творчості, бо перше, чого мене навчили - шукати помилки і критикувати. По-перше, чужих. Але, коли ти концентруєшся на недоліках чужих, ти починаєш зациклюватися на своїх недоліках теж. Це спричинило довготривалий творчий блок у мене, бо я перш ніж щось написати, думала про те, як саме мене за це покритикують і як цього уникнути.
Мене демотивували. Але не мотивували. Мені не показували шлях розв’язання задачі таким чином, аби те, що я зроблю було ПРАВИЛЬНИМ. А як виглядає текст, який нема за що критикувати я так і не дізналася.
Я наче все вміла, була переконана в своїх здібностях, але якщо так, то хто як не я могла оцінити, що я роблю не так, що мені не вдається? Це психологічна пастка, в яку я сама себе загнала.
Коли я прийшла на курси, я думала, я все можу, але на томість я втратила хоч якийсь грунт творчого процесу під ногами.
В якийсь момент всередині моєї свідомості навичка критики взяла першість над творчістю, я так заглибилась у самокритику, що відчуття, що я щось вмію, а щось - не вмію, ствердилось у мені кінцево. І тоді творчість... щось типу... втратила сенс.
В універі все інакше. 4 пункти вище переконують тебе, що ти - чистий лист. І тоді ти починаєш пошук і знаходиш багато неочікуваного. Кожного дня я відчуваю як зростаю над собою, як у мене починає вдаватися те, що не виходило досі. Я дуже розвинулася, якщо порівнювати з першим семестром. І, коли я про це замислююся, я розумію, що розвиток триває, що є над чим працювати і куди рухатися.
І це дуже впливає на мою творчість також.
Саме тому, що я щось шукаю, що я вчуся, я постійно пробую щось нове. І це надихає мене на нові думки, на нові почуття. Це новий досвід, який я можу описати у творчості.
***
Вища освіта - це коли ти з’ясовуєш про себе, чим хочеш займатися, коли хочеш щось зробити і готовий з 0 отримати навички, які тобі допоможуть досягнути цілі.
Так, освітня програма і рівень викладання можуть не виправдати ваших очікувань, але це лише частина шляху, усвідомлення себе і того, що зробило вас - вами.
Легкий лише той шлях, який нам не потрібно проходити.
Я довго думала, що вища освіта не потрібна, чи, як мінімум не обов’язкова. Тим паче я вмію вчитися самотужки на власному ентузіазмі. Коли прийняла рішення вступати, то це було скоріше для закриття гештальту відсутності диплому. У мене були зовсім інакші очікування від того, що на мене чекатиме в універі. Хоча навіть пригадати, що я думала складно, бо спеціальність фізика я обрала за місяць до подачі документів на ЗНО, які потрібні для вступу, а документи я подавала онлайн і вперше потрапила на територію КПІ, коли приносила атестат і фото. Сказати, що реальність мене здивувала - це дуже применшити.
Я дуже змінила свою думку щодо вищої освіти вже після вступу. Вона необхідна.
Але вступ одразу після школи - це пережиток совка.
Людина має сама обрати, чому присвятити життя, чи хоча б його частину. Зробити корректний вибір одразу після школи в деяких випадках неможливо. Я рада, що моє життя так склалося, що коледж я кинула після другого року навчання, а у 25 отримую першу вищу освіту. Врешті решт, мій досвід і моя історія робить мене тою, хто я є. І я сумніваюся, що у 17 я б сприймала все так як зараз, тому усі навички, які я перелічила зверху - це не “те, що я могла отримати раніше, якби вступила після 11 класів”. Це те, що я отримала, проходячи свій шлях. І, як я бачу, хоча ці откров��ння сталися зі мною у 25, з багатьма людьми вони не стаються і в 50.Я писала цей допис для всіх, хто сумнівається у обраній спеціальності і вважає свою вищу освіту марно витраченим часом. Я думаю, що ніколи не пізно передумати. Ми живемо один раз. Треба пробувати і намагатися.Дякую за увагу.PS/ русні пизда
24 notes
·
View notes
Написати бакалаврську на замовлення
Написати бакалаврську на замовлення
🎓✨ Освітній шлях може бути непростим, але ми тут, щоб зробити його трошки легшим для вас! На нашій біржі знань legko-v-uchebe ви можете замовити бакалаврську роботу від професійних письменників, які гарантують якість та своєчасну доставку. Зосередьтеся на важливих речах та розвитку вашої кар'єри, а довірте написання роботи нам!
Крім того, ми гарантуємо вам якість та своєчасне написання бакалаврської роботи. Наші автори мають великий досвід у написанні академічних робіт та докладуть всіх зусиль, щоб ваша бакалаврська робота була на вищому рівні. Ми також пропонуємо безкоштовні доопрацювання, якщо ви не повністю задоволені результатом.
Не витрачайте свій час на стрес та незручності. Довірте написання вашої бакалаврської роботи професіоналам, і ми зробимо все можливе, щоб ваша освітня подорож була успішною та приємною. Замовляйте бакалаврську роботу від legko-v-uchebe вже сьогодні та зробіть перший крок до свого майбутнього! 🎓💼
📚💼 Дізнайтеся більше на нашому сайті legko-v-uchebe і зробіть свою освітню подорож легкою та приємною! 🚀🎓
#Освіта #БакалаврськаРобота #legkovuchebe
#курсовіроботиназамовлення #дипломніроботиназамовлення #онлайн #семінари #контрольні #задачі #тести #бакалаврськаробота #есе #практика #презентація #університет #студент #самостійніроботи
Професійне написання бакалаврської роботи
Найкращі письменники для бакалаврської роботи
Бакалаврська робота на замовлення ціна
Надійна компанія для замовлення бакалаврської роботи
Бакалаврська робота на замовлення вища кваліфікація
Гарантована якість бакалаврської роботи
Експертна допомога у написанні бакалаврської роботи
Швидке написання бакалаврської роботи
Індивідуальний підхід до написання бакалаврської роботи
Надійна компанія для замовлення академічних робіт
Безпека та конфіденційність при замовленні бакалаврської роботи
Висока унікальність та оригінальність бакалаврської роботи
Замовлення бакалаврської роботи з гарантією результату
"Написання бакалаврської роботи для будь-якої спеціальності"
0 notes