victoriada

[victoriada]

Що взяла я у дорогу?  Все, крім спогадів про дім.  Одяг, нерви, їжу, тривогу,  Те старе, що стане новим.

19.07.2023

#поезія #вірші #укрпоезія #укрвірші #творчість #українською #творчий блог #український блог #блог українською #український tumblr #український тамблер #укррайт #укртамблер #укртумбочка

[victoriada]

#для натхнення #маяк #море #естетичне

[victoriada]

А поставлю-ка той чайник, що ми привезли з Праги.

Будеш чаю?

Вибираєш каву? Гадки не мала, що ти її п'єш.

Давно в тебе ця нова звичка? Еге ж, з того моменту, ��к почалися відрядження.

Єгеній також із тобою їздить? Жодна зустріч без нього не обходиться. Звісно ж заздрю, ти ж у відрядженнях буваєш частіше, ніж у дома!

— И-и-и, — завиває вітер за вікном.

Йдуть разом з ним останні теплі дні.

Коли ти вже зрозумієш, що мені тут зовсім не місце? Ліпше було б не повертатися взагалі, але я не міг вчинити так з тобою! Ми давно мали б це припинити.

Не знаєш, що саме? Обман, у який я загнав себе й тебе заодно. Пробач, що кажу про це тільки зараз. Сьогодні так багато змінилося... Тепер нема сенсу щось приховувати.

У Євгенія кава смачніша. Фаворит серед усіх напоїв. Хотів би, щоб і ти якось спробувала. Це звучить неправильно, розумію, але тобі б дійсно сподобалося.

Чесно, нема чого більше казати. Шалено з мого боку думати, що нам вдасться залишитися навіть просто знайомими. Що ти будеш дивитися на мене без суму в очах.

Юрієвичу передавай від мене привіт і найщиріші побажання для його сім'ї.

Я ніколи не забуду твою доброту.

#оповідання #проза українською #українською #укррайт #український блог #український пост #блог українською #письменницький блог #письменництво #український tumblr #український тамблер #укртамблер #укртумбочка

[victoriada]

30 уроків за 30 років

1. Сльози  — не показник слабкості.

2. Батьки не завжди праві.

3. Старший вік не означає наявність мудрості та не є автоматичним критерієм для поваги.

4. Праця на роботі не завжди вчить фінансовій грамотності.

5. Нормально не відчувати нічого до родичів, якщо немає емоційного зв’язку чи близькості.

6. Егоїзм буває потрібним.

7. Психологічне здоров’я не менш важливе за фізичне.

8. Злість і гнів можуть бути здоровою та потрібною реакцією.

9. Краще самотність, ніж люди, які викликають відчуття дискомфорту.

10. Людина сама собі вибирає авторитетів.

11. Авторитету не підкоряються, а поважають його думку.

12. Маніпулювати людьми можна несвідомо.

13. Йти на компроміс означає поступитися.

14. У будь-яких стосунках мають бути домовленості.

15. На все є свій вік.

16. Подарунки не повинні бути заслуженими.

17. Фундамент будь-яких стосунків — повага.

18. Не всі проблеми вирішуються самостійно; просити про допомогу — нормально.

19. Любов/кохання — це не тільки про почуття, але й про прийняття рішення бути разом.

20. Неопрацьовані в дитинстві “моменти” рано чи пізно випливуть у дорослому віці.

21. Треба на людину витрачати стільки енергії, скільки вона ж віддає.

22. Зміни в людині не подобаються тим, кому вона перестала бути зручною.

23. Усі люди навколо — експерти в якійсь галузі, особливо тоді, коли їх не питають.

24. Хороші та погані спогади зникають однаково.

25. Самовираження має в першу чергу приносити задоволення самій людині.

26. Одне вибачення — ввічливість; два та більше — знецінення себе.

27. Спочатку власні потреби та почуття, потім інших.

28. Тримати емоції в собі шкідливо для здоров’я.

29. Це не синдром самозванця чи низька самооцінка; це потяг довести оточуючим свою значимість.

30. Моє існування вже є причиною себе цінувати.

#текстовий пост #текстовий блог #уроки з життя #життя #досвід #роздуми #український блог #блог українською #український tumblr #український тамблер #українською #укртамблер #укртумбочка #укртумба #українцівтамблері

[victoriada]

by mauro_roberto__

#небо #море #для натхнення #естетичне

[victoriada]

Крейда

Через скло було видно, як дівчинка у блакитній курточці знову вибігла на двір. Олена відкрила вікно, і свіже, охолоджене після дощу, повітря течією захлиснуло маленьку кухню. В таку погоду особливо хотілося курити, щоб не змерзнути, але цигарки закінчилися, а в магазин після подібної зливи йти не хотілося. Олена дивилася на крихітну фігурку внизу, що метушилася з одного боку в інший.

Дівчинка знову дістала крейди з маленького рюкзачка та почала щось малювати рожевим. Все, що Олена про неї знала,  це те, що її звали Адріаною (бо неможливо забути настільки незвичне ім'я), і те, що її матір зробила зі своєї квартири салон краси. Сама вона там не була жодного разу, але потік людей, точніше жінок, важко було не помітити. Адріана була найгучнішою та найактивнішою з усіх дітей, яких Олена бачила або знала особисто. Коли вона не бігала двором і не грала з іншими дітьми, то завжди щось малювала крейдою на асфальті. 

Стара сусідка з другого поверху якось сказала Олені, що подвір'я рано чи пізно перетвориться на галерею імені Адріани, і посміялася з цього зовсім не так, як зазвичай сприймають дитячі витівки. Ця весна була багата на дощі, а тому "картини" дівчинки зникали через якісь там пів години.

До вчорашньої зливи асфальт перед під'їздом прикрашала велика веселка, що простягалася на декілька рядків вікон. Адріана сама намалювала її та кожного разу плескала в долоні, варто було їй опинитися на вулиці й побачити власне творіння. Олена задумалася, чи сильно засмутилася дівчинка, коли помітила, що веселка зникла? Чи плакала вона, виглядаючи у вікно, як дощ знищує те, над чим вона так клопітливо старалася? На дев'ятому поверсі особливо не почуєш ні сміху, ні плачу. Спокійно можна курити і не боятися, що молоді матусі зроблять зауваження. Спокійно можна насолоджуватися сонцем і прохолодним вітром. Очі Олени постійно споглядали вниз.

Навколо Адріани почало з'являтися все більше рожевого кольору. Фігури нагадували пелюстки квітки, але всі вони були різної форми: один круглий, інший овальний; якийсь великий і якийсь маленький. Та вони продовжували рости, поки дівчинки танцювала над ними, вимальовуючи їх наче пристрасний художник. Олена подумала, що Адріана і була свого роду художницею. Асфальт служив їй полотном, а крейди — фарбою. Сонце ще не думало сідати, хоча годинник вже показував вечір, але "пелюстки росли", стаючи з рожевого червоними, а згодом і пурпуровими. Навряд чи така квітка існувала в природі, та яка різниця, якщо це творіння зовсім юної, але вже талановитої дитини?

До заходу сонця Олена дивилася, як на асфальті виростав новий вид квітки. Адріану кличуть додому, і її блакитна курточка зникає з поля зору. Закривши нарешті вікно, Олена накрила плечі старою кофтою та відкрила на телефоні прогноз погоди на завтра. Обіцяли сонце та без опадів. Від думки, що завтра маленька художниця буде домальовувати свій шедевр, на душі стало трохи тепліше.

02.06.2022

#замальовка #мініатюра #проза українською #письменництво #письменницький блог #блог українською #український блог #українською #український tumblr #український тамблер #укртамблер #укртумбочка #творчість #творчий блог #текстовий пост #текстовий блог #укррайт

[victoriada]

Ми будували тіні на сонячному годиннику, грали у повелителів часу. Сонце сідало за горизонт. Площа та пляж обростали людьми.

Море тихо співало.

Ми більше не були самотніми.

#мініатюра #замальовка #проза українською #українською #український блог #блог українською #український tumblr #український тамблер #текстовий блог #текстовий пост #укррайт #укртамблер #укртумбочка

[victoriada]

Їй хотілося з головою пірнути в новий світ. Та жодна з книжок у магазині не привернули до себе стільки уваги, щоб віддати за них гроші. Не те щоб вона завжди щось купувала, коли приходила до "Книголенду": вивчала обкладинки, гортала сторінки, дивилася, спостерігала за тим, чим цікавляться інші. Принаймні їй вдавалося забрати із собою частку одного з тих світів, у які встигала ненадовго зазирнути.

Сьогодні вона повернулася додому з порожніми руками — без того натхнення, що допомагало на певний час покинути реальний світ.

Взяла одну зі старих книжок, упала на подушки та відкрила на випадковій сторінці. Одне слово. Два. Три. Речення. Друге. Далі розум відмовився спрямовувати увагу з поглядом, і книжка закрилася так само швидко, як і відкрилася. Відкинута лежала вона поруч, поки думки шукали дороги до одного зі світів, де легко можна було сховатися, уявити себе кимось іншою та відчути. Просто відчути.

Двері до всіх знайомих світів були зачинені. Від втоми закрилися й очі. Завтра вона спробує ще раз.

10.04.2023

#уривки #замальовка #українською #український блог #блог українською #український тамблер #український tumblr #письменницький блог #письменництво #укррайт #укртумбочка #укртамблер