m1ssmc-blog

[m1ssmc-blog]

Лист для Івана Чопика🐰 Спогади з щоденника✝️ 17 липня 2015 рік - Валєра, ми точно туди повернули? Щось тут і не пахне фестивалем. - сказала Я, зануривши голову між передні крісла. - ...Та туди. Ну, принаймі, так навігатор каже... - відповів поважний голос Валєрки Чаплінського, перервавши свою промову про літаючі апарати. 😂 Душно... Їдемо... В концертній машині шум, кожен щось розказує , дехто сперечається, ще хтось старається поспати, а Валєра з дядьком Захаром (водієм) шукають стежку серед хащів🤦 Всього у машині 8 чоловік. "Зайці" сунуть на "Березів Фест". - Валєра, та то щось не то точно. Це певно не та гора. - кричить Іван Чопик з задніх сидінь буса. - Ну, я не знаю , давайте може зупинемося біля он тої хати і спитаємо? - вже не так впевнено відповів Валєрка. - Валєра, ти як дивишся на той навігатор? Ти бачиш де ми , а де стрілка? - Я починаю "закипати". Ми спізнюємося уже на цілу годину, організатори вже розривають мій телефон. - Ну, та я не знаю. Я думав , що то так має бути. Ну тут же ж немає іншої дороги... - Спиняйте, я вже не можу, тут так душно, що футболка і труси вже поприлипали - молить Назар Каспрук. Бус рвучко зупинився і з нього прямо на подвір'я якогось будинку "повиповзали" Ми. Свіже Карпатське повітря. Літо. Краса. Роздивляємося. Ніщо не нагадує про те, що десь тут проходить фестиваль. Машина зупинилася по середині стежки, яку з однієї сторони підпирала хата, а з іншої - прірва. - Мда, ще й зв'язок не ловить. Якщо вертатися , то хіба задом, навіть не розвернешся. - каже Любчик Крушельницький. - Блін, треба когось спитати. Ми спізнюємося, в нас вже саундчек майже пройшов. - починаю як завжди кіпішувати Я. І тут , ніби на моє прохання з хати поспішає якась бабуся. Така вся гарно вбрана, в хустині, камзолі, вишита сорочка, і чорна спідниця з узором аж до підлоги. Ми роти пороззявляли і стоїмо дивимся як вона до нас поспіша. Кричить: - А до кого то ви, діточки, приїхали? - Добрий день, а ми тут фестиваль шукаємо. Може знаєте, чули де такий є. - запитав Лєра Ільків. Посміхнулася бабуся і каже: Он бачите ту сусідню гору? - показує пальцем в сторону прірви. - Он там і ваш фестиваль... 17 липня 2015 рік. Обід. Глиняна хатина на схилі гори. Сиджу на ганку у тіньочку і слухаю звуки природи, птахів, віддалений шум барабанів та гітари... Але найгучніше чути як з хатини рветься на волю хор храпів. Всі хлопці позасинали і вже як годину хата здригається з кожною хвилею "хрррррр". Звичайно про готель не було що мріяти, це місце далеко в горах, де на схилі гори, у садку яблук та груш, загубилося пару глиняних хат. Зато повітря ... Словами не описати. Звичайно ми дісталися фестивалю, смачно наїлися борщу і каші, та й тепер до виступу ще цілих пів дня... 17 липня 2015 р. Виступ. Це був перший концерт з нами Івана Чопика і один із перших серйозних концертів з нами для Назара Юника і Валерія Ільківа. Це був перший фестиваль у великому нашому складі. І звичайно ж , ми мали показати все, на що здатні. Та як я кажу "Bugs & Bunny" все існування вилазить з якоїсь ж*пи". Звичайно, і тут мало щось статися таке ... непередбачуване. Так ось, виходимо ми на велику, її величність, сцену. Підключили всі інструменти, пару фраз у мікрофон, а далі.... Чорний дим з боку сцени і зникло світло. - Бляха, згорів генератор!!! - кричить у паніці організатор. - Грайте!!! - кричать люди. Ми перезирнулися, опанували себе, схопили перше що попалося під руки - акустичне і вйо грати. Лєра на акустичній гітарі, я на тамбурині, Любомир на скрипці, Назар на "яйцях" 😂 , Іван на барабанах , а Валєра з Юником на підтанцовці 😂🤩 І ось так ми відлабали цілу годину. Горло "дерли" всі: і ми і народ🤭 Доречі, генератор так і не зробили. 🤷 17 липня 2015 рік. Вечеря. - Добрий вечір, а я по вечерю. - поважно звернувся Назар до жінки, яка якраз накидала комусь банош. - А ви хто? - запитає вона. - Я з гурту Bugs Bunny. - гордо вигукує Назар Каспрук. Жінка заклякла і подивилася круглими очима на нього. - То скільки ж вас? - Ну, я здається дев'ятий. - невпевнено відповів Назар озираючись за Нами. - оооо Боже, так, цього разу я мушу записати. А

#гуртbugsbunny #Березівфест #Карпати #Фестиваль #Концерт #Спогад #Місцещасливихлюдей

[m1ssmc-blog]

Подорож , яка залишиться у пам'яті!!! ГайдаFest , Черкаси

Вперше ми побували у Черкасах і як не крути це була перша наша настільки далека дорога. Звичайно, у нас уже є маса досвіду виступів по різних містах і навіть у столиці, але Захід України для нас привичний, щодо центру то лише Хмельницький :-) А от Черкаси... Ойойой, ми дуже переживали) Хоча не знаю скоріше за все лише я переживала, а мої хлопці віддихали по повній. Цього разу ми вибрали подорож поїздом і укрзалізниця, а точніше провідники були сильно втішені везти непосидючих "зайців", які співали, грали, веселилися, завалили весь стіл їдлом і пидлом та постійно чіплялися до них чи є ще щось в них "підгризти" ... цілих 13 годин. То вам не жарти! Думаю, наступного разу для нас виділять цілий вагон аби ми нікого не чіпали :-) І от 4 ранку заліплені сонятками, бо спали то ми може пару годин, вилазимо із вагону і яке щастя - нас зустрічає повний енергії водій, який то і говорить щось і питає, а ми шось відмямлюємо у відповідь ледве вимовляючи букви. В машині зручно і тепло, жаль їхали ми не довго. Приїхали до краєзнавчого музею, який ��тоїть прямо над Дніпром на горбку, а з горбка відкрився нам неймовірний краєвид на "Долину троянд", там якраз багато "мурах-людей" щось кричали одне до одного і готували сцену, різні намети... Правда в 4 ранку сонечка ще не було і Зайці швидко померзли, тому нас відвезли до готелю "Дніпро", де усіх гостинно прийняли і зігріли і де хто де відкимарив свій вільний час до Саундчеку. 9.00 ми вирушили до "Долини троянд" велотрасою, яка простяглася майже на все місто і з хвилини на хвилину мав розпочатися велозабіг. Йти було всього може 10 хв, сонечко уже файно припікало, з правої сторони виблискував Дніпро, здалеку було чути як хтось товк у барабан, орієнтуючи цим звуком , що там сцена :-) , шмигали туди-сюди волонтери, деякі з них валялися на сонечку і чекали коли приїдуть закріплені за ними зірки - гурти... Світло, позитивно, радісно і привітно, з великою посмішкою на всі 32 біжить до нас організатор фестивалю Денис і волонтер Настя. З розпростертими обіймами приймають нас в організаторську палатку і витягують на сцену... Саундчек, ось він, самий важливий час і відповідальний момент для любих музикантів. Без цього замудрого слова просто не обійтися, адже комфортність і звук, який потім ви отримуєте під час виступу створюється саме за ту годину часу під словом "soundcheck". Файно поївши доброго сніданку ми подибали все ж глянути на той музей, по дорозі бачили фонтани , в яких вже з самого ранку діти таляпалися створюючи мамам головний біль, недалеко уже мали початися змагання з бою, кущі троянд біля доріжок красувалися і розпускалися показуючи головки сонечку... Музей вразив своєю величчю і історичними пам'ятками... Аби не розказувати вам все - краще сходіть, якщо ще не були :-) Після музею підіть на Дніпро, помилуйтеся красою природи, скупайтеся у чистій водичці та відчуйте всю силу і велич річки, яка зберігає в собі пам'ять наших предків ще від початку створення Київської Русі... Ми так і зробили :-) Подивилися це все, вдихнули і пішли відчувати фестиваль по повній програмі. До речі він був безалкогольний :-) , тому пива чи медовухи ви там не купите, але зато є можливість зайняти себе всякими тренінгами, видами спорту, цікавими зустрічами та як я вже казала - поталяпатися в фантанах :-) цього разу там уже таляпалися не діти, а всі охочі ;-) І от ще один відповідальний момент, який постійно просинає у моєму животі метелики і змію в один час - виступ. І не просто виступ, а відкриття музичної сцени фестивалю - Гайда фест. Над головою табло на якому майорить Bugs & Bunny, біля ніг крутиться організатор, який переживає ще більше за тебе, бо має всьо початися вчасно і закінчитися тоже вчасно, на сцену виходить ведучий, який по великому рахунку теж переживає, бо має щось говорити і закликає людей до сцени, музиканти бігають туди-сюди, бо шукають інструменти по всій палатці і перевіряють чи все взяли і все вділи :-) .... От "запрошуємо на сцену гурт, який приїхав із самого Тернополя із своїм дебютним альбомом "Музика в плеєрі". Зустрічайте - Bugs & Bunny"... Перехрестившись і попросивши в Бога сили в умі ми виходимо на сцену... Радість, який теплий прийом , аплодисменти, крики і посмішка в усіх на вустах.... Камінь з душі так і впав, адже це так далеко, невпевненість у тому чи дійшла твоя музика до Черкас, чи чув її хтось, чи знає тебе розсіялася враз і занурило у домашню атмосферу. Ми співали усі разом : Дівчинку Дмитро, Де ти є, Всміхайся... стрибали під Життя, Рок, і плакали під Вітер... Це велике щастя коли твою музику розуміють, знають і люблять, коли після концерту підходять, дякують і фотографуються. Коли потім весь соц мереж забитий постами про твій концерт ... В цей момент ти думаєш - ооо, невже я це роблю не заради роботи, не тільки заради того щоб виражати себе, а заради ось цих моментів... Дякуємо вам, особливо користувачам вк, ви закидали нашу групу купу постами і фотографіями :-) Це було дуже приємно ;-) Дякуємо, що в цій ейфорії організатори нас доставили до поїзда на радість провідникам :-) і навіть забуті наші речі, як завжди, вислали нам вслід поштою. Дякуємо черкащани та гості міста за цей концерт, а організаторам за терпіння :-)

Нехай українська музика рухається все далі до сходу, щоб чули її і ті що не слухають. То були МИ, Bugs & Bunny, веселі музичні Зайці із файного міста Тернопіль. Дякуємо !!! ПАПА

#гуртbugsbunny Гайда_фест Гайда

[m1ssmc-blog]

ПРЕМ'ЄРА пісень гурту Bugs Bunny acoustic!!!!!!!!!!! Команда , яка відрізняється від повного складу своєю ліричністю,“ лайтом” та глибокою романтикою. Пісні українською мовою, які були створені і “вийняті” з душі.

Над ними “стікали потом”: МУЗИКАНТИ ГУРТУ,та ті, що працювали над піснями: Мар'яна Гордій- вокал Назар Каспрук - вокал та гітара Любомир Крушельницький - скрипка Василь Хамар - кларнет та саксофон Сергій Туровський - бас - кларнет Іван Чопик - кахон

Велика подяка нашому теперішньому акустик-басісту - Валєрі Ільківу, за корисні поради та його участь у записах ви почуєте в альбомі гурту; та Лесику за дописану перкусію.

ФОТО І ФОТОСЕТ: Надія Ротман

ЗАПИС ТА ЗВЕДЕННЯ: “Шпиталь рекордс” та звукорежисер Лесик.

Ми маємо надію, що вам ці пісні будуть до вподоби, цей музичний подарунок від нас до дня закоханих. Любіть один одного та цінуйте.

Скачати пісні можна тут: http://m1ssmc.promodj.ru/

Гурт Bugs Bunny acoustic

#гуртbugsbunny

[m1ssmc-blog]

© Мар'яна Гордій, M1ss Mc - Спогад. #m1ss_mc Пройшов час непомітно для нас, Забулись обіцянки й багато наших фраз Про майбутнє, про вічні почуття і тільки, Лишився в пам'яті: аромат красивих квітів, Вітер,осінній вечір, шелест листків... По алеї загоряються жовті вогні, Незабутні дні, як ті картинки спогадів, Легкість дотиків та ніжність поглядів, І ти тут, десь близько біля мене, Прохожих вже немає та й навколо темно, Темрява загортає тишину, а я йду далі В глиб парку, де чути музику, Нашу мелодію, чисті звуки осені, По землі ступають кроки мої, Легкі й вільні огортають спогади, Втікаю від самотності, а навколо ти - Музика, мої ніжні ноти Спогади грають на болючих акордах Моєї душі, крик у пітьмі, Та тільки чути звук тишини.

[m1ssmc-blog]

ПРЕМ'ЄРА пісні гурту Bugs Bunny!!!!!!!!!!! Експериментальна робота колективу у стилі "pop-rock/electro disco". Єдина на даний час англомовна пісня, яка не увійшла в перший альбом гурту, але має право побачити світ. Над нею "стікали потом": МУЗИКАНТИ ГУРТУ,та ті, що працювали над піснею: Мар'яна Гордій - вокал Назар Каспрук - вокал та гітара Любомир Крушельницький - скрипка Назар Юник - клавіші Валєра Ільків - гітара Валєра Чаплінський - бас гітара Олександр Кадніков - ударні Велика подяка нашому теперішньому барабанщику - Івану Чопику, його участь у записах ви почуєте в альбомі гурту. ЗАПИС ТА ЗВЕДЕННЯ: "Шпиталь рекордс" та звукорежисер Лесик. Ми маємо надію, що такий експеримент вам буде до вподоби, адже це "дитя" ми сильно любимо та леліємо) Скачати пісню можна тут: http://m1ssmc.promodj.ru/ Гурт Bugs Bunny #гуртbugsbunny

[m1ssmc-blog]

30 жовтня - Коза - день народження Bugs Bunny. У кожного колектива чи групи є одна дата, один день коли потрібно проводити підсумки всього того, що ви зробили за цілий рік. Хтось проводить його похмуро на студії з келишком вина, хтось гучно у клубі під ритми інших виконавців, а хтось, так як ми , вирішили зробити мега вечірку для людей, які кожного концерту , кожного фестивалю чи виступу приходять підтримувати нас, слухати, відриватись та любити те, що ми створюємо. Так, ви праві, не так для нас , як для людей. І справді, щоб цей концерт вийшов нам потрібно було важко працювати цілий місяць, нас не обійшло нічого, абсолютно все мало бути враховано: від свічок на торті - до світла над головою. Правда, нам допомагало масса народу і тому відповідно окрема вдячність : Масику (Сергій) та його побратиму) за допомогу з проектором та світлами, звукорежисеру Саші, Ані та Інні за гору канапок, офіціантам за надування шариків, Наталі за керуванням світла на концерті та ще багато кому. Ці всі люди в останній день допомагали нам завершити те, що ми фізично не встигали зробити). З самого ранку хтось дує шаріки, хтось везе торти, хтось ставить світлопраграму на ноут, хтось вішає світла, хтось шукає по всьому місту бенгальські вогні, інший робить канапки, ще інший везе шампанське, а хтось в цьому хаосі старається зібрати все докупи, ну і хтось сидить переживає ( це тоже робота))) чи це все в кінці кінців запрацює. Я кажу :" велике дякую, хлопцям з Bugs Bunny, які кинули усі сили на створення цього свята"))) Особливо наш світлячок (як я його тепер називаю) і басіст Валєрка працював як проклятий, хоча частину роботи його відчула на собі і я))))щоб звезти з 3х місць світло, повішати його і запрограмувати нам пішло пів дня, ну і звичайно гладко не буває ніколи, навіть тоді коли ти абсолютно все розписуєш і заплановуєш, в самий останній момент нам прийшлось шукати людину з ноутом для керування проектора… Запара? О, так. Саундчек , який затягнувся із-за технічних проблем і ось …. Уже…. Нарешті 21.00 акустика стоїть на сцені і Фаля говорить привітання людям. Полегшання , запуск пішов. Далі простіше, ведучий робив свою роботу, групи свою, а люди свою - усі веселяться… Цього разу ми приготували подарунки для шанувальників, ті що були уважні до нашої творчості виграли горнятка з нашими мордашками, хтось плакатики, а хтось решта плакатиків , які лишилися, доречі стиряв))))) но то таке) певно це був хтось, хто не був впевнений у перемозі) Но факт лишається фактом, той хто сильно хотів мати подарунок - він його мав) Ми вдячні всім, хто прийшов розділити з нами радість нашого свята, ваша підтримка відчувалася і на нашому виступі)), ми раді тому що ви підспівували і стрибали, значить все було добре) Торт? Так, велике дякую пані Олі за торт, вона креативно віднеслась до нашого задуму і втілила це в смакоту). Надіємось усі мали по куску і всім хватило торта з “куском” шампанського). Переважно свій блог я пишу за декілька днів після концертів, але тут, для того щоб відійти і зібратися з думками мені потрібно було аж цілий тиждень) Ми вкрай переживали, чи вийде усе у нас, чи будуть усі задоволені і чи взагалі варто це все? Так, варто, посмішки , вдячність і любов , як�� дарували нам у той день варта великої праці. Ми вкрай раді , що до нас приїхали гості, які потішили публіку своїми творіннями : Медовому полину, Новимному Кудню, квн “Куми”, а також ведучому Сергію Фалю. Що ж круте завершення підсумком і хорошими словами: За 2 роки ми дали більше 100 концертів і виступів. Цього літа поїздили по інших містах і дали можливість показати себе іншій публіці і так, все пройшло на ура) . Ми обіцяємо вам в подальшому нових пісень і нарешті записів, надіємось довго чекати цього буде не потрібно. Кожна праця винагороджується і ми це бачимо, спасибі вам. “ Праця дасть високий результат, ти трудись і скаже хтось віват…” (пісня “Вперед”) гурт Bugs Bunny.

[m1ssmc-blog]

УВАГА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Ахах)))))))Цього року нашому невгамовному гурту Bugs Bunny виповняється 2 рочки...І ми організовуємо концерт та веселинку 30 жовтня в арт-барі "Коза". Це дійство пройде о 20.00. На вечорі ви побачите і почуєте: Bugs Bunny acoustic та повний склад гурту Bugs Bunny; Зіркових гостей, які прийдуть нас привітати: Гурт "Медовий полин "; Гурт "Новимний кудень"; Учасники шоу "Розсміши коміка" КВН - дует "Куми" А також включено: торт для всіх)))), шампанське для всіх)))), море позитиву та драйву, конкурси і призи, купа спецефектів хендмейд.... і ще багацько всього ))) Прийди та підтримай нас , потанцюй, з'їж з нами тортик та відчуй веселість Зайців. Ми в свою чергу зробимо все, щоб наше день народження запам'яталося усім. йохохохохо)))))))))) Чекаємо. Ваші невгамовні Зайці - Bugs Bunny))))))))))))) Замовлення столиків за номером 522375 або 0672081331. Додавайтеся в зустріч: https://vk.com/event105091356

[m1ssmc-blog]

Дякую , хлопці))))

[m1ssmc-blog]

Ще один рік. Ще один погляд на те, що ти зробив за цей час. Нам 2 роки… І ти справді стрибаєш та радієш, що велика частина твоєї душі, мрій і цілей знаходиться в руках цього колективу. Колективу, який створює вічне. Що ж для нас є вічним? Музика? Радість людей? Веселість, позитивність, дружба? Та абсолютно все це разом. У нас є ці якості, а поєднує їх всіх її величність - музика.

У нас є спільна мета і спільні мрії, хоч за цей час багато хто покинув та пройшов через наш колектив, та ми знайшли тих людей, які бажають і досягають з нами одних цілей. Це не легко, труднощі виникали як в середині , так і зовні. Але… Ось уже 2 роки. Ти тішишся, що можливо ще небагато, але й багато досягнув. Бачачи багато людей на своїх концертах, підтримку, фото, відео, які висилають нам люди, слова вдячності і поваги… Що бажати кращого гурту, який розвивається?Хіба грошей))) Але за це переживати також не треба. Якщо ти повністю без чекання нагороди будеш віддавати ту єдину світлу частину себе іншим, то таке як нагороди, гроші і інші матеріальні бажання будуть самі наближатися до тебе.

Я хочу подякувати людям , які працюють в такому амбіційному та емоційному колективі: ( почну від низу до верху, так як ми пишемося на записах пісень))))

Барабанщику Івану Чопику - за цих 2 роки у нас їх помінялося просто безліч, і кожен із них чимось не підійшов чи то не зміг влитися в колектив, чи кудись попер чи ще якась біда. Дякую, за те що так наснажливо вкладаєш свої сили і трудишся заради колективу, дякую, що витримуєш мій божевільний перепад настрою і деколи мої крики та бучу емоцій, дякую, що завжди маєш бажання підтримати любу благодійну акцію чи виїзд в інші міста, щоб пробувати заявити себе ще десь. Ти наш самий любий барабанщик і нікуда від нас уже не дінешся.

Басісту Валєрі Чаплінському - це незмінна людина за майже 5 років. Він починав зі мною і Назаром ще у першому Q-back. І всі наші вирови емоцій легко переносив і завжди підтримував і починав знову спочатку. Я знаю ми уже задовбали тебе тими групами)))але, я знаю, що в глибині душі ти рвешся до сцени, до людей і получаєш массу задоволення від концертів. Не сперечайся)))Я бачу це кожен раз , коли ми виступаємо) Ти відрізняєшся своєю тверезістю і начитаністю))) раціональністю і твердістю))) і вічно “несеш” якусь цікаву інформацію чи то про “вросшихся рибок” чи то про те “як Мар'яна в ввісні задушила тебе ногами”))) Ми любимо тебе , тому не тримай зла на нас, коли я на тебе можу насваритися)

Гітаристу Назару Каспруку - якщо дивитися правді у вічі, то по суті усі пісні тримаються на його придуманих акордах, деякі із них і мають саме його авторства слова, а ще деякі саме він і виконує. Він завжди жаліється, “чого до тебе більше підбігають фоткатись чим до мене?” щоб не збрехати на останньому концерті, Наз, до тебе аж черга була)))тому це просто його скромність) зі всіх хто є у нас в колективі саме його я найбільше “жму”. Хоч він і показує своє невдоволення, але старається завжди змінити щось на краще. Дякую, Наз за те, що віриш в нас найбільше, навіть коли зневірююсь я, ти кричиш на мене і таким чином не даєш мені опустити руки.

Клавішнику Назару Юнику - ох, такого клавішника ще треба пошукати. Думаю, з цим погодяться багато музикантів, які знають як він грає. Але основну роль в нашому колективі він виконує як аранжеровщик. Це людина , яка має величезну витримку і терпіння придумувати і видозмінювати партії, коли на фоні цього всього 8 рил сваряться або обговорюють якісь нові новинки у своєму житті. У нас репетиції завжди бурні, тому повірте, це не легко. Він багато експериментує, вносить змін, і тому кожного разу наші пісні звучать по-іншому, цікавіше) за це також велике дякую)))

Гітаристу Лєричу Ільківу - його роль в колективі - соло гітара, але вкрай часто він і грає роль доповнюючої чи то основної гітари. Це “ чувак-бомба” , цікавий і емоційний , але водночас уже серйозний і твердий в діях. Ооо, це та людина, яку всі слухають) особливо коли на виступах, “Мар'яна не порішала, не проблема - Лєрич все порішав”))) На рахунок команди, я не знаю що ми б без нього робили, він і переводчик для барабанщика, і видозмінювач партій Назару, і “ зараз я покажу як грати на басу” і “затикни той процесор, Мар'яна , бо ті настройки сюда не підходять”, нє, якщо чесно , то це вкрай велика допомога, і за це велике спасибі йому.

Скрипачу Любомиру Крушельницькому - ооо, скрипку мати в колективі хочуть мати багато музикантів, але він наш і ми тим тішимось) хоча із-за великої кількості людей в групі і потрібності “ ділити одіяло” в нього може бути мало нот, але як на мене вони якраз в тєму і якраз зі смаком. В акустиці він більше показує свої можливості , бо соло він ділить лише з кларнетом , а то і інколи соло чи красота мелодії належить лише йому. Він у нас рятувальник, до речі, хочу наголосити, як на роботі , так і в колективі) Тому що, в даний час навіть коли він має якусь роботу старається бути на тому чи іншому концерті, бо замінити його немає ким.

Кларнетисту і саксафоніст Василь Хамар - а замінити скрипку немає ким, тому що наш любий друг поїхав у АТО. Ми дуже за нього переживаємо і чекаємо назад. Надіюсь уже на святі нашого дня народження він приїде. Це також емоційна людина по своєму. Він всюди хоче допомогти, може чи не може, всюди хоче грати треба чи не треба)))ні, ну я перебільшую може чучуть, але він справді дуже віддана колективу людина, чого саме в даний момент так не хватає((( повертайся, всі уже зачекалися.

Баскларнетисту Серж Туровський - охох)))кожен раз коли ми виступаємо для людей це прямо щось надзвичайне))))ну якщо чесно баскларнет в таких камерних колективах чи ,так би мовити, групах ти рідко побачиш, якщо не побачиш взагалі)))) це дивовижний інструмент з дивовижним звуком, барвистим, низьким і приємним. Це одна із зернят нашої акустики. Тому акустику чути в повному складі велика насолода)))Ця людина далеко живе, в Рівному, але коли ми вкрай просимо приїхати заграти він тут як тут. Горить ідеєю , горить нашою музикою і палко хоче працювати над нею. Просимо вибачення в його дівчини, бо із-за наших вибаганок він рідко може з нею бачитися)

Користуюся моментом - дякуємо муз.базі “Ріпка” і Юрі Ісаєву за терпіння і завжди готовність допомогти)Наталі Каспрук , яка тягне всіх подружок на наш виступ і завжди нам дає чудові знімки. Попереднім нашим музикантам, які багато вклали в розвиток нашого гурту. Та самим головним - публіці, людям, які так віддано нас підтримують, приходять , відриваються, дякують і поважають нас, без вас - нам би не було для чого трудитися, Спасибі вам.

І хочу запросити усіх , хто прочитав цю всю “маліну” на наше святкування дня народження в Козі 30 жовтня . Торт і шампанське в презенти всім. На вас чекатимуть зіркові гості, веселуха, шоу і прекрасна музика. Чекаємо на вас)

Ваші Зайці, Big Band Bugs Bunny.

[m1ssmc-blog]

“Подоляни фест” 4.10.2015 р. Як я і обіцяла писати за більш масштабні фестивалі, так і пишу. Цього разу це був фестиваль в пам'ять Кузьмі. І масштабчик вийшов такий собі досить непоганий. Людям сподобалось, а отже, все пройшло вдало.

Організатори запросили 5 тернопільських гуртів на розігрів і не програли, адже у кожного була своя публіка, підтримка і заряд. В кінці фестивалю виступив гурт Скрябін разом із своїми друзями. Звичайно це вже не той Скрябін, без Кузьми він уже ніколи не стане таким як був. Андрій робив свій колектив особливим, він був відкритим і не питання було в нотах чи вокальних даних, питання було у харизмі і вмінні достукатись до людей зі сцени. Люди не просто стрибали під його музику, вони його слухали, розуміли, він був Свій. Це значний досвід і характерні особливості цієї Великої, на мій погляд, людини. Але разом із тим люди були раді побачити тих хто стільки років пропрацював з ним, раді були згадати його пісні ще раз, поплакати і порадіти, пострибати і поспівати. Впринципі, вони робили це під усі команди, що дуже тішило. Публіка була відкрита і готова потусити). Виступ “Bugs Bunny” був вкрай важливим для нас, адже, ми через записи альбомів не так часто уже виходимо на сцену повним складом, більше акустично ви можете почути нас будь-де. Плюс, окім того, в цей день не було наших побратимів клавішника Назара Юника і гітариста Лєрича Ільківа. З нами вперше грав сесійний гітарист Джімі)))чи, як би правильніше, Андрій Яхніцький. Він зробив “погоду” своєю грою, за що ми йому дуже вдячні і думаю, ще будуть такі концерти де ви зможете нас побачити із ним. “Зайці” - не тільки на сцені, але і під сценою. Ми вкрай вдячні підтримці публіки, як я казала вам :“музиканти радіють , коли їхня музика приносить задолення людям, ваша енергетика передається нам, і відповідно ми стараємось віддати її вам в 2 рази більше”))) А вашої енергетики було більш ніж достатньо, це був взрив стрибків “великих зайців”, посмішок, аплодисментів і навіть голосів. Спасибі, що співали, відривались і плескали. Ми повернемося до вас із новим вибухом емоцій. Музика єднає людей, заради таких вражень потрібно творити. Гурт Bugs Bunny П.С. 30 жовтня - Тернопіль - “ Коза” День народження гурту Bugs Bunny, це буде феєричних вечір : зіркові гості, торти, шампанське, музика і шоу. Ви побачите та почуєте 2 склади Bugs Bunny на одній сцені. Чекаємо на вас)

[m1ssmc-blog]

1. Тернопіль 4 вересня - Хмільне Щастя - 21.00 - Bugs Bunny acoustic 2. Тернопіль 12-13 вересня - Пивний фестиваль - Bugs Bunny acoustic 3. Тернопіль 13 вересня - Максім - 20.00 - Bugs Bunny acoustic 4. Маріуп��ль 18 - 20 вересня - Червона рута - Bugs Bunny acoustic 5. Тернопіль  19 вересня - Файне місто - 22.00 - Bugs Bunny acoustic 6. Тернопіль 27 вересня - Максім - 20.00 - Bugs Bunny acoustic

[m1ssmc-blog]

Фестиваль “Вуличний ринок” та битва Усика під час нашого концерту у “Файному місті”. Як нам запам'ятався цей день та чим так креативно вражають фестивалі?

Почнемо із “ Вуличного ринку”, це справді той фестиваль, яким можна гордитись. Для нас особисто то був другий день святкування дня народження Тернополя. Усміхнені люди, вишиванки, все в місті виражає, що сьогодні свято. В такі дні в Тернополі ніби збільшується населення у 2 рази: маршрутки переповнені, по вулиці ходить купа людей, особливо в центрі і на співочому полі, адже в місті проводиться аж 2 фестивалі - “Вуличний ринок” і “Галицька дефіляда”. Люди їдуть з районів і сіл, адже тут справді буде на що подивитися. Так як ми попали лише до центру міста, то історія піде лише про один фестиваль. За 3 дні святкування організатори обіцяли багато цікавинок: Майстер класи, різноманітна їжа від рестораторів, лекції, музика, змагання і т.д. В рамках фестивалю були облаштовані зони танців, музики, їжі, освітня платформа. Була також дитяча зона. Батьки могли прийти, залишити дитину. Малеча там мала можливість малювали. Порівнюючи фестиваль із тим разом, коли він відбувався вперше, то він справді набрав набагато більших обертів і багато помилок було виправлено, це видно було прямо по головній сцені фестивалю. Порадувало і те, що їх було 2, друга знаходилась на острівку, де мали б грати діджеї та вести мс. Отже, про першу сцену : вражаючий розмір з повним апаратним фаршом з велетенським екраном на задньому плані стоїть Красота, задній план озеро, на передньому плані купа палаток із пивом та їжею і різноманітніх розважалок, між палатками стоять як гіганти танки з українськими прапорами (фестиваль благодійний в підтримку нашим військовим), туди-сюди снують задоволені сонячним днем і святом люди в вишиванках… Як завжди , спішимо, біжимо на сцену, бо саме ми сьогодні відкриваємо концерт. Велике дякую організаторам, які перші за всі наші виступи виконали усе , що вписано в нашому техрайдері. Єдине, що нас засмучувало в той день, що ми не змогли виступити повним складом і навіть акустика у нас була також неповна, буквально пару днів до того забрали нашого кларнетиста і саксофонівста Василя Хамара в АТО. І ми ще не встигли оправитися від тієї втрати, адже , Вася у нас був одним із самих запальних зайців колективу. Але сам виступ в нас пройшов файно, посмішки людей, підспівування… По трішки , по трішки і до сцени стягувалися усі хто навколо. Завжди кажуть музиканти, що важко виступати першому, бо потрібно розрухувати народ. Я б сказала, що деколи просто потрібно дати людям змогу послухати музику, на що вони були налаштовані на цілий вечір, причому не важливо хто виступав на сцені і що це була за музика. Відверто кажучи тернополяни вміють слухати і це тішить. Опісля, в традиції, пофотографувалися із любителями музики і швиденько поплентались працювати далі. А от далі виступ у пабі “Файне місто”. І сьогодні, так попало, сцену та увагу слухачів ми ділили із відомим усім боксером Усиком, який в цей час бився на рингу із Мюллером, але як мега козаки, боксер довго не бився, положивши суперника в третьому раунді , і переміг. Атмосфера залу сьогодні була божевільною, спорт справді згуртовує людей, особливо якщо ще й спортсмени представляють Україну… Тому, на тому піднесеному настрої весь концерт пройшов на ура, люди слухати і видно було, що їм музика в сам раз))) Дехто каже нам, навіщо ви так працюєте, витрачаєте стільки зусиль на велику кількість концертів, не відпочиваєте, а знесилюєте себе)))? Написала і подумала : це не про нас, мистецтво робить тебе сильнішою людиною і всіх навкруги, краще бути змученим від посмішок і радості людей, яким ти приносиш задоволення своєю музикою, ніж віддихати та гаяти час і не бачити сенсу у своєму житті. З любов'ю гурт Bugs Bunny.

[m1ssmc-blog]

Фестивалі бувають різними…Бюджет цього фестивалю, по словам організатора Володимира Демчишина 100 тисяч грн.

Це ми , гурт Bugs Bunny , відчули вчора по повній програмі. За це літо ми побували всюди, де тільки нас запрошували і де тільки змогли. Бачили всяке, але те, що ми побачили вчора “перевершило” всі інші фестивалі. Почалося все з реклами. Перед день фестивалю. Нам вкрай важко було знайти хоть би якусь рекламу чи згадку в інтернеті…її попросту там немає. З великими зусиллями на одній із сторінок хтось сфотографував програмку фестивалю. І “о біда”, нас там не вписали. Враховуючи те, що їдемо ми на благодійній основі, лише як то кажуть, за дорогу і голубці, то ми були вкрай шоковані, що навіть мінімальної реклами не забезпечили. Організатори вибачилися по телефону і запевнили, що нас зніматиме телеканал та напишуть газети. Ну, слава Богу , заспокоїлись, можливо просто недоробка організатора і все вирішиться там. І ось, ми уже запакувалися в концертний бус і з посмішкою та чудовим настроєм їдемо на фестиваль. Гарні сільські угіддя, чудові маленькі будиночки, курочки та коровки, все це промайнуло повз нашу машину. І от, фестиваль… Стадіон, з боку річечка, де-не-де снують туди сюди люди…А ДЕ Ж СЦЕНА? Наближаючись до цих людей, ми задавались цим питанням все більше. І ось , ми бачимо “чудову велику красуню сцену”, як то кажуть, на всі 100 тисяч. Зверху на перекладині розвівається минулорічний банер “ Літературно - мистецький фестиваль “Батьківські обереги” 2014 р., тьфу, брешу, 4 вони старанно замалювали білою краскою і вивели 5. Дерев'яна сцена з замотаним на кутах фатіном і накрита матеріалом, з якого роблять сумки - кравчучки стоїть в кутику зеленого футбольного поля і чекає на концерт, який ось-ось повинен відбутися. Хвилин через 5 до нас почало доходити куди ми приїхали, але бойовий характер і надія , що це лише вигляд зверху , а в середині там є смачна начинка, не дає нам “впасти”. Але все, що відбувалось далі нас розчаровувало з кожним разом. Підбігши до звукорежисера, який сховався в куточку біля сцени з малесеньким пультиком чотирьох каналів, я запитала : “а можна нам зробити саундчек?” . Піднявши свої втомлені очі із незадоволеним виразом обличчя сказав :“ хочете - робіть, але за живий звук мене не попереджали, і з того всього у мене тут лише 4 канали, вибачте, але моніторів теж немає”. І далі приступив до скидання фанограм на комп'ютер. Шок… Щоб було далі зрозуміло простому читачу, скажу, гурт Bugs Bunny складається з 2х складів : акустичний та повний. Акустика нараховує в собі 6 чоловік. Це такий собі міні ансамбль, де є кахон, баскларнет, саксофон, кларнет, акустична гітара, скрипка і 2 вокали. Для того, щоб підключити такий склад треба як мінімум 8 каналів. Організатори фестивалю хотіли повний склад, уявіть що потрібно поставити на сцену, якщо чоловік налічується в повному складі 11. Отже, шок… Розводячи руками і радіючи з того, що нас приїхало лише троє і з чотирьох каналів може щось вийти ми сміло пішли на сцену. Але зрозумівши , що звукорежисеру впринципі всеодно ( бо він навіть не звернув увагу на те що ми уже на сцені і чекаємо на нього) і зрозумівши, що він і не запам'ятає настройок, бо пульт то в нього ж не цифровий, а аналоговий, то і смислу робити якийсь саундчек немає. Що ж йдем їсти, треба щось перекусити перед виступом, хай вже буде, їхали далеченько, то вже хоть для галочки виступимо. Ось, організатор, підходить, каже :“ Їсти ще немає, не знаю коли буде, мусите почекати”. Купивши в якоїсь жіночки по хотдогу і запивши купленим ізза прилавка пивом ми поплентались роздивлятися , що ж тут є цікавого. Для “дітей бетонних вулиць” село - це як Закордон. Я з радістю покаталася на конику, потіскала курочок, потикала пальцями на індиків…коротше, весело провели чи то вбили час. А час ми вбивали довго, бо концерт розтягувався як гума, зі всіх сіл і районів з'їжджалися виступаючі колективи, чи то діточки зі шкіл, чи то невеличкі саморобні аматорські ансамблеки чи то “мєсні” співульки. І от наш час виступу з 18.00 перетворимся на 20.30 . Втомлені і голодні ми сидимо за сценою і чекаємо коли ж уже можна було б заграти тих “клятих” пару пісень і поїсти. Люди, яких і так було небагато потрошки розсосувались ізза надмірної одноманітної музики, чи як би правильніше сказати самограйки. І от нарешті на сцену кличуть гурт “Бакс БЕНІ”, ну кращого ми не могли і очікувати в селі мало хто може знати , що був такий мультфільм “Bugs Bunny”, тому ми навіть не ображаючись виходимо на сцену, самі ставимо собі мікрофони і навмання без моніторів, скупчившись один біля одного щоб чути що хто грає починаємо свій грандіозний концерт. Єдиним вогником серед втомлених бабців і де-не-де купок молоді був наш фотограф і друг Юра Лаховський, фотографії з різних ракурсів і навіть його селфі на фоні нас веселило нас більше ніж те що ми грали) Хоча була молодь, яка з задоволенням слухала нас і підспівувала. Загравши 5 пісень, далі ми їх мучити не стали, ми під оплески зійшли зі сцени, пофотографувалися з маленькими і чуть більшими слухачами та попленталися їсти, нас по суті обіцяли нагодувати шашликами). Як вже зрозуміло ні газети, ні телебачення ми не побачили. Організатор Володимир Демчишин, який завзято стояв за столом з купою друзів субутильників наминав з ними шашлики і як то кажуть, горілка лилася рікою. Підійшовши до них, ми навіть не знали як почати свою розмову. Побачивши, що ми тупцюємо на місці з грізним виглядом сказав до нас : “ Що хочете?” Ну, ми набурмосилися і у відповідь також поважно сказали, що прийшли їсти. Організатор не забарився, швидко схопивши миску шашликів, які тільки що вони з дружками поїдали, тикнув нам в руки і сказав:“ Виделок немаю, їжте руками”. Хлопці, які і так були голодні схопили по куску і тут ,як то кажуть, мене прорвало. Сварились ми довго, дойшло до того, скільки виділено було державою на цей фестиваль. Тут я вилила все, що наболіло за цілий день, але брехливість організатора вводила нас в ступор, розуміючи , що купа грошей напхано по їхніх кишенях і ще й під лозунгом всі виручені кошти підуть на АТО нас розпалювала ще більше. Управа на них? Цікаво, яка вона може бути? Дойшло це все до того, що все ж таки чи то боячись , що ми піднімемо в Тернополі бучу, чи то просто із “любові до людей” почали перед нами вибачатися, з фразами , ми будемо старатися і зробимо за цей рік ще 2 фестивалі… З злістю ми позалазили в машину і ринули в путь додому. Сил не було навіть щось обговорювати. Висновок в нас лише один: те, що ми більше на таке не підпишемося це 100 відсотків, а от корупцію в нашій Україні потрібно виривати з коренем, так близько до себе ми її ще не відчували. Любіть Україну, і робіть все на славу, щоб потім не було соромно. Гурт Bugs Bunny.

[m1ssmc-blog]

Завтра - Хмільне Щастя, Тернопіль

[m1ssmc-blog]

Привіт. Почну із того, хто ж я і чим таке цікаве моє життя) мене звати Мар'яна Гордій, до мого імені ще додається мій сценічний статус : M1ss MC ( тому що створюю репчинку) та вокалістка гурту Bugs Bunny ( тому що експериментую з усім, що вмію в музичному колективі).

Біографію розказувати не буду, це мало цікаво. Скажу лише те, що я з Тернополя, мені 24 роки і мій блог буде про концерти, фестивалі, вечірки...коротше, про активне життя моє та мого гурту.

Гурт Bugs Bunny існує всього 2 роки, ми часто сміємося з цього, що по факту ми ще маленькі двохрічні кролики) Здається тільки вчора ми мали перший виступ)))), але з того часу уже пройшло біля 70 концертів, фестивалів, різних вечірок у пабах і т.д. І поки що кожний виступ був чимось надзвичайним, веселим, позитивним, енергічним та з божевільною публікою))

На даний момент у нас є 2 колективи - акустичний і повний склади. І відрізняються вони як стилістично , так і енергією. Сам стиль нашої музики ми називаємо fusion music , таке собі поєднання різних стилів, тому у нас можна почути музику на любий смак і настрій. Акустика - більш романтична та лірична, більш попсові настрої, хоч є декілька композицій , які заставляють рухатись навіть сидячи), повний склад грає музику жваву, енергійну, тут зустрінеться бажаго стилів - від легкого року - до панку, від репу - до регі.

Тому, ви можете вибрати любий концерт чи виступ на фестивалі з любим складом, який вам до душі - прийти і "точняк" не пожаліти))

А от , щоб знати, де ми буваємо та на яких сценах граєм, розкаже мій блог)

Приєднуйтесь, давайте поконцертуємо), створимо підривну тусовку разом.

Я, Мар'яна Гордій та гурт Bugs Bunny.