Абрикоси зацвітають уночі
Прочитала за один вечір та один ранок (по-людськи це два дні). Насправді я ще зо тиждень тому прочитала її, але ніяк не могла зібратися і написати про неї. Чесно, я досі боюся щось неправильно написати, тож цей огляд буде невеличким. Розповідь йдеться від двох героїв - хлопчика з Донеччини, Устима, що переживає початок війни, та безпілотника на ім'я "Ел". Так, це книжечка про від обличчя малого хлопця та робота, які обидва не до кінця розуміють що таке війна і що відбувається. Безпілотник зустрічається з наслідками у людях та будівлях, що зруйновані (як і люди теж). Хлопчик же бачить же наслідки у собі:
переїзд найкращого друга у Харків, смерть людини на власних очах, безсонні ночі у підвалі…
Місцями читати було дуже сумно, але найсумніше стало від реалізації, що таких умовних Устимів
зараз безліч, які чекають визволення Донеччини, Луганщини та Кримського півострова, щоб
повернутися назад додому.
Оцінка 9/10
5 notes
·
View notes
Оголошено вбивство
Прочитала за трохи більше, ніж тиждень, хоча якби не школа прочитала б урази швидше.
Книжка дуже захоплива, сподобалось, що сюжетна лінія розслідування не крутиться навколо лиш одного персонажа. Тут є і інспектор Кредок, і міс Марпл, а також деякі жителі селища. Особливо стосовно розслідування сподобались методи здобуття інформації міс Марпл, оскільки вона старенька бабуся, то й методи її такі, що притаманні старим людям, тож інші люди не помітять навіть того, що їх розпитують. Втім сама справа мене трохи збентежила в тому плані як часто тут використовувався один троп, який в деяких моментах мало мав бодай якогось сенсу, неначе доданий, бо було лінь пояснювати взаємозв'язок між подіями якось по-іншому. Я б запросто пробачила цьому, якби книжка називалася по-іншому, бо я очікувала, що переважна частина подій буде відбуватися у той вечір коли "оголосили вбивство" типу кожен вечір там хтось реально буде помирати і єдиний шанс викрити вбивцю буде лиш тоді на таких вечірках. Але все ж я задоволена прочитаним, як я написала раніше, читати було дуже цікаво і мені переважно сподобалось.
Стосовно персонажів можу відмітити як мені сподобалися моменти коли інспектор Кредок переживав за життя міс Марпл, це було дуже мило і взагалі їхні взаємини мені сподобалися. Те як вони доповнювали одне одного, а не змагалися за те хто швидше розкриє справу, мені вельми сподобалося.
Також стосунки між міс Блеклок та міс Баннер були ультра супер мега теплими і просто зруйнували мене
в останніх розділах (слава юрі влв жінкам !!!!)
Окрема похвала за мінірусофобію, було дуже приємно, дякую.
Оцінка 7/10
4 notes
·
View notes