#ДП «НАЕК «Енергоатом» | Explore Tumblr Posts and Blogs

zhitomir · 4 years

Text

Новий опалювальний сезон пройде успішно за умови фінансового оздоровлення галузі

Новий опалювальний сезон пройде успішно за умови фінансового оздоровлення усіх сегментів галузі, тобто достатнього і своєчасного руху грошових коштів від споживачів до виробників та надавачів послуг на ринках електроенергії, газу та комунальної сфери.

На сьогоднішній день найбільш гострим викликом для вдалого проходження нового опалювального сезону є питання швидкого наростання заборгованості виробників теплової енергії за спожитий газ та послуги його транспортування і розподілу[1]. Ситуація, що склалась позбавляє обігових коштів підприємств, які задіяні в технологічному ланцюжку (природний газ - електроенергія, тепло і гаряча вода) та унеможливлює безоплатний відпуск енергоресурсів. Все це призводить до ризиків припинення постачання газу, тепла та гарячої води, - повідомляє Центр Разумкова.

Багаторічне використання спеціальних рахунків підприємствами ТКЕ лише погіршує фінансовий стан справ підприємств житлово-комунального сектору та призводить до їх банкрутства.

Тому для нівелювання ризиків слід розробити і прийняти на законодавчому рівні механізм по списанню заборгованості по всьому ланцюжку доставки газу підприємствам, що виробляють теплову енергію для населення[2].

Також є доцільним встановлення[3] підприємствам ТКЕ економічно-обґрунтованих тарифів із врахуванням цінової кон’юнктури на блакитне паливо, аби забезпечити своєчасність розрахунків за товарний газ, а також послуги оператора ГТС та розподільних компаній.

На відміну від ринку природного газу, Верховна Рада України створила законодавчі умови для врегулювання заборгованості на ринку електроенергії, а також виплат за зеленим тарифом шляхом прийняття законопроектів №2368[4] та №3658[5] відповідно. Окрім цього, Урядом України були внесені змін до механізму ПСО[6], а НКРЕКП переглянула тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК«Укренерго»[7].

Однак, станом на 20 липня 2020р. рівень розрахунків на ринку електроенергії залишається незадовільним для належної підготовки до нового опалювального сезону через брак коштів[8].

*[1] Сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, складає близько 37,2 млрд грн. При цьому, підприємства теплокомуненерго, що виробляють тепло та гарячу воду для населення, з початку року заборгували за розподіл газу 1 млрд грн. Детальніше

*[2] Законопроект №3800 передбачає створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов’язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб’єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

*[3] У зв’язку із децентралізацією повноважень в сфері комунальних послуг, НКРЕКП були прийняті нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання за якими, якщо діяльність суб’єктів господар��вання не підпадає під критерії регулювання Комісії, ліцензування діяльності зазначених суб’єктів господарювання здійснюється обласними та Київською міською державною адміністрацією. За даними Регулятора, незважаючи на власні обіцянки знизити тарифи при стабільних цінах на газ, місцева влада протягом 2017-2018 років їх підвищувала до 50%.

*[4] 17 червня 2020р. Верховна Рада прийняла Закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який регламентує механізми вирішення (списання, взаємозаліки та випуск ОВДП) боргів у розмірі біля 30 млрд грн, які накопичилися у моделі ринку електроенергії, яка діяла до 1 липня 2019р. Даний законопроект передбачає два шляхи подолання заборгованості – взаєморозрахунки та списання боргів. Взаєморозрахунки пропонується почати з вугільних шахт, підприємств водопостачання Донбасу (наприклад, КП «Вода Донбасу») та постачальників електроенергії на НКТ (наприклад, «Луганське енергетичне об’єднання») – їм будуть погашені борги за електроенергію з державного бюджету за рахунок надходжень з акцизу на електроенергію, а також за рахунок списання боргів по ПДВ, податку на прибуток і дивідендам.

Порядок погашення боргів цим компаніям у місячний строк затверджується Кабміном. Перша ланка боржників може здійснити відступлення прав вимоги ДП «Енергоринок», а той - виробникам.

Списанню підлягають борги по ланцюгу вугільні шах��и - ДП «РЕМ» та ДП «Укрінтеренерго» - ДП «Енергоринок» - ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго».

В свою чергу, Кабмін має в місячний строк збільшити статутний фонд генеруючих компаній за рахунок цільової емісії ОВДП на суму боргів перед атомною та гідрогенеруючою компаніями. Також Закон прописує списання борги ОСР перед «Енергоринком», борг останнього перед НЕК «Укренерго».

Після врегулювання боргів Кабмін має прийняти рішення про припинення діяльності «Енергоринку», ця норма вступає в силу лише після 1 січня 2021р.

*[5] 21 липня 2020р. Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел». Детальніше про прийнятий законопроект за посиланням.

*[6] Постанова КМУ від 20.05.2020р. №400. Зміни передбачають зменшення частки продажу електроенергії ДПНАЕК "Енергоатом" у рамках ПСО з 85% до 70%, виведення ГАЕС з механізму ПСО, а також перегляд цінових обмежень на продаж електроенергії "Гарантованим покупцем.

*[7] Постанови НКРЕКП від 11.07.2020р. №1331-1361. Режим доступу

*[8] За даними ДП «Гарантований покупець». борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» становить 22,8 млрд грн, борги «Гарантованого покупця» перед виробниками за «зеленим» тарифом – 19,4 млрд грн, перед НАЕК «Енергоатом» – 7,4 млрд грн та «Укргідроенерго» – 0,3 млрд грн.

from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2020-07-28-7421 Читай Новости Житомира на zhzh.info

#Житомир #Новости #Журнал Житомира

0 notes

openforest · 4 years

Link

За результатами фінансово-господарської діяльності, починаючи з 1 січня 2020 року, державні підприємства відраховуватимуть до державного бюджету 80% чистого прибутку, замість 90% як було раніше. Відповідне рішення 6 травня було прийнято на засіданні Кабінету міністрів повідомляєМінфін. В той же час для ДП НАЕК “Енергоатом”, ДП “Міжнародний аеропорт “Львів” та ДП “Міжнародний аеропорт […]

Source

#Відкритий ліс

0 notes

agtltaxlegal · 5 years

Text

Решительная деолигархизация: как Налоговая спасала миллиардеров

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/finance/reshitelnaia-deoligarhizaciia-kak-nalogovaia-spasala-milliarderov.html

Решительная деолигархизация: как Налоговая спасала миллиардеров

Фотоколлаж Андрея Калистратенка

Инструмент налоговой рассрочки, который государство должно было использовать для помощи бизнесу, ГФС применяла в угоду олигархам, что позволило им накопить сверхприбыли. (укр)

У червні 2015 року Петро Порошенко під час свого президентського звернення до парламенту проголосив курс на деолігархізацію.

«Невід’ємна частина деолігархізації — демонополізація, бо саме монополії паразитують на державних ресурсах», — грався економічними термінами гарант.

За іронією долі саме тоді молодий та енергійний голова ДФС Роман Насіров з «Блоку Петра Порошенка» власними підписами рятував мільярдерів.

Команді проекту «Марлін» через довгі суди та листування з фіскальною службою вдалося зібрати повний перелік податкових розстрочок, які отримав бізнес у період правління Насірова — з травня 2015 року по березень 2017 року.

Це саме ті розстрочки, які на багатомільйонні суми виписувалися фейковим компаніям політичного авантюриста Олександра Онищенка і які пізніше закутали главу ДФС в картату ковдру під час затримання детективами НАБУ.

Загалом за три неповні роки податкова видала розстрочки 70 компаніям на суму понад 18 млрд грн. На диво, більше половини цієї суми отримали підприємства, пов’язані з найбагатшою людиною часів незалежності Рінатом Ахметовим.

Деолігархізація по-новому

Самі по собі розстрочки є звичайним протекціоністським заходом підтримки вітчизняного бізнесу у скрутні часи. Питання лише в тому, для кого його застосовувати. Наприклад, допомагати найбільш незахищеному малому бізнесу, продуктивному середньому чи часто олігархічному в Україні великому.

Податкова розстрочка надається на короткий термін за особистим підписом глави фіскальної служби тим платникам податків, у яких виникли економічні труднощі і загроза потрапити в боргову яму перед державою.

Претенденти на розстрочку повинні мати задовільний фінансовий стан, щоб сплатити розстрочку та відсотки за користування нею, а також мати достатньо майна для податкової застави. Хоча, як показують кейси НАБУ, вимоги були умовностями, на які Насіров не звертав уваги.

У 2015 році сума наданих податкових розстрочок перевищила 6 млрд грн. Найбільший шмат пирога, 3 млрд грн, дістався групі ДТЕК Ахметова. Щоб зрозуміти масштаб цифри, достатньо згадати, що того ж року Міноборони на сучасне озброєння витратило лише 5 млрд грн.

Ще 2,8 млрд грн розстрочок отримали переважно державні «Укргазвидобування», НАЕК «Енергоатом», «Укроборонпром», «Криворізька теплоцентраль», «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та ДП «Укрспирт».

Розстрочку на 236 млн грн отримав найбільший приватний імпортер газу у 2015 році «Еру трейдинг». Компанія належить маловідомому Андрію Фаворову, який незабаром повинен очолити газовий бізнес державного НАК «Нафтогаз України». За даними YouControl, у 2018 році його компанія має 137 млн грн податкових боргів.

Схожа історія — у ТОВ «Компанія «Енергоальянс», яку ЗМІ пов’язують з менеджментом Ігоря Коломойського. У 2015 році вона отримала розстрочку на суму понад 137 млн грн, а у 2018 році має податковий борг на 135 млн грн.

Мають борги й обласні енергетичні компанії братів Суркісів, Костянтина Григоришина та Ігоря Коломойського, яким три роки тому допомагав Насіров. Наприклад, «Запоріжжяобленерго» — 470 млн грн, «Харківобленерго» — 318 млн грн, майже банкрут «Черкасиобленерго» — 202 млн грн.

Не залишився без допомоги і тесть Насірова, який збирав зятю кошти на заставу. На майже мільйон гривень податкову розстрочку отримало ПАТ «Дніпрометробуд», 5% якої належить фірмі з холдингу Олександра Глімбовського.

Якби НАЗК було політично незалежним, то вже давно перевірило б Насірова і бізнес тестя на конфлікт інтересів. Компанія має 9 млн грн податкового боргу.

Повністю збанкрутувало ТОВ «Фра-М», засновником якого є Павло Дашкевич з Молдови. У 2015 році ця фірма отримала розстрочку майже на 25 млн грн. ПАТ «Автокраз», часткою якого володіють структури Костянтина Жеваго, теж не залишилося без розстрочки на майже 10 млн грн. Це підприємство теж банкрут.

* Отримувачі розстрочок у 2015 році

Розстрочки плюс

Через рік після полум’яної промови Петра Порошенка про деолігархізацію набула чинності скандальна формула «Роттердам+», яка магічно перетворила вугілля з Донбасу на закордонне, а доходи Ахметова змінили «мінус» на «плюс».

Насіров продовжував штампувати розстрочки, тому у 2016 році ситуація не змінилася. Близько 6 млрд грн розстрочок отримали структури Ахметова.

До переліку отримувачів розстрочок додалися компанії австрійського бранця Дмитра Фірташа ПрАТ «Украгро НПК» та ТОВ «НФ трейдинг Україна» на 327 млн грн, компанія екс-міністра Миколи Злочевського ТОВ «Еско-північ» на 75 млн грн та ТОВ «ПК Пожмашина» на 4 млн грн, близьке до Радикальної партії Олега Ляшка.

Крім того, понад 3 млн грн податкового розстрочення отримала корпорація «Богдан моторс», яка належить бізнес-партнеру Петра Порошенка, першому заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському. Майже 30 млн грн розстрочок отримав столичний монополіст ПАТ «АК Київводоканал».

«Податкова розстрочка залишає бізнесу додаткові кошти. Це дуже вигідно, особливо тоді, коли очікується девальвація. Усі твої конкуренти платять податки, а ти — пізніше. Не кожен зможе так розстрочити свої податки, але ДТЕК змогла», — пояснює переваги розстрочок часів Насірова незалежний експерт Андрій Герус.

* Отримувачі розстрочок у 2016-2017 році

За перші два місяці 2017 року, до історії з ковдрою, Насіров встиг підписати розстрочки лише кільком компаніям. Крім ДТЕК Ахметова, це були державні підприємства, компанія групи «Авек» народного депутата, колишнього «регіонал��» Олександра Фельдмана і згадана «Богдан моторс».

Неймовірний збіг: як тільки детективи НАБУ постукали у двері «Феофінії», де ховався голова ДФС, роздавання розстрочок олігархам та політикам припинилося.

Очевидно, що випадкових компаній у переліку щасливчиків не було. За три роки лідер з розстрочок Ахметов значно поліпшив свій фінансовий стан. Судячи з оприлюднених цифр, цьому сприяла й фіскальна політика Насірова.

Інструмент, який держава повинна була використовувати для допомоги бізнесу, ДФС часів Насірова застосовувала на догоду олігархам, що дозволило їм накопичити нові надприбутки. Причому для багатьох монополій це не мало значення: вони як були боржниками перед бюджетом, так і залишилися.

Схоже, слово «деолігархізація» президентська команда використовувала лише для телекартинки, за якою олігархи рятували себе коштом простих платників податків.

Ольга Євстигнєєва, Гліб Канєвський, проект «Марлін»

Источник: epravda.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

#2018 #бизнес #ГФС #налоги #Украина

0 notes

mistoinform · 7 years

Text

Корпоратизація Енергоатома потребує розробки окремого спеціального закону

Проведення корпоратизації НАЕК «Енергоатом», що передбачено гарантійною угодою між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), потребує розробки спеціального закону, який враховуватиме усі особливості функціонування Енергоатома як підприємства атомної енергетики.

Такий висновок міститься у звіті про результати аналізу та оцінки найважливіших аспектів процесу корпоратизації Енергоатома, який було підготовлено консорціумом компаній Deloitte&Touche LLC та IMEPOWER в рамках виконання проекту «Україна: Енергоатом – сталий корпоративний розвиток», фінансування якого відбувається за рахунок фондів технічної співпраці ЄБРР.

Результати першого етапу проекту було презентовано 11 жовтня у Києві.

Відкриваючи захід, президент Енергоатома Юрій Недашковський підкреслив, що потреба у корпоратизації ДП НАЕК «Енергоатом» обумовлена не лише зобов’язаннями України перед ЄБРР, але й нагальною необхідністю удосконалити діяльність Компанії. «Корпоратизація дозволить розширити можливості Енергоатома у сфері міжнародного співробітництва, завдяки підвищенню його інвестиційної привабливості», ‒ відзначив Юрій Недашковський. Він нагадав, що Енергоатом є останнім у світі оператором атомних електростанцій, який залишається у формі унітарного державного підприємства.

У свою чергу, презентуючи звіт, експерти Deloitte&Touche LLC та IMEPOWER наголосили, що ефективне проведення корпоратизації НАЕК «Енергоатом» можливе лише за умов ухвалення спеціального закону, який міститиме особливості створення та подальшої діяльності акціонерного товариства НАЕК «Енергоатом». Зокрема, для впорядкування відносин для забезпечення умов подальшого використання акціонерним товариством майна, яке не підлягає приватизації.

Нагальну потребу в розробці такого закону Консультанти пояснюють парадоксальністю ситуації, що склалась на законодавчому рівні навколо корпоратизації НАЕК «Енергоатом». Адже, з однієї сторони, за існуючими міжнародними зобов’язаннями України, НАЕК «Енергоатом» має бути корпоратизовано, і законом України дозволена така корпоратизація. Але, як підкреслюють фахівці, на сьогодні в Україні згідно із Законами «Про приватизацію державного майна», «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та «Про управління об’єктами права державної власності», майно Енергоатома не може бути передано у власність до статутного капіталу акціонерного товариства НАЕК «Енергоатом». У тому числі й те майно, яке забезпечує здійснення основної господарської діяльності підприємства,

Відтак, у разі створення акціонерного товариства «Енергоатом» згідно існуючого порядку та застосування режиму використання ним державного майна на праві господарського відання, 97% майна буде безоплатно використовуватись створеним господарським товариством для отримання прибутку, а відносно невеликий розмір статутного капіталу, по відношенню до загальної вартості державного майна, яке буде обліковуватись на балансі товариства, не буде сприяти поліпшенню інвестиційної привабливості підприємства.

Крім того, при застосуванні такого підходу, Консультанти прогнозують отримання від’ємного значення розміру статутного капіталу, що унеможливить державну реєстрацію нового акціонерного товариства. Проте, необхідно враховувати, що згідно міжнародних зобов’язань вжиття Україною всіх необхідних заходів для корпоратизації ДП «НАЕК «Енергоатом» повинно відбуватися за умови незменшення розміру статутного капіталу підприємства.

Консультанти звертають окрему увагу на те, що невід’ємною та необхідною складовою господарської діяльності Енергоатома є використання ядерних матеріалів, які згідно Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є виключно загальнодержавною власністю.

«Якщо корпоратизація ДП «НАЕК «Енергоатом» буде відбуватись відповідно до існуючого порядку, «акціонерне товариство «НАЕК «Енергоатом», як правонаступник ДП «НАЕК «Енергоатом», буде стороною контрактів на придбання ядерних матеріалів та, здійснюючи оплату їх вартості, набуватиме право власності на майно, яке може перебувати виключно у загальнодержавній власності», ‒ пояснюють в Deloitte&Touche.

«Необхідність реформування системи управління державними підприємствами в Україні зумовило внесення нещодавно змін до законодавства із введенням наглядової ради як органу управління державного підприємства. В умовах ідентичності органів управління державного підприємства та акціонерного товариства першочерговим постає питання майнових відносин щодо майна, яке не підлягає приватизації», ‒ зазначають автори звіту.

Консультанти наголошують, що НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і врегулювання правових колізій, які унеможливлюють ефективну корпоратизацію підприємства, відповідно, належить до стратегічних інтересів держави. В Deloitte&Touche переконані, що на законодавчому рівні має бути встановлений особливий правовий режим використання майна, забороненого до приватизації, публічним акціонерним товариством, створеним в процесі корпоратизації НАЕК «Енергоатом».

У ході дискусії, старший банкір Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Ольга Єрьоміна наголосила на необхідності формування незалежної моделі управління Компанією.

«Підсумком корпоратизації має стати досягнення компанією незалежності в ухваленні економічних та господарських рішень в інтересах Енергоатома і в рамках стратегії його розвитку. Це особливо важливо в контексті впровадження в Україні нової моделі ринку електроенергії», ‒ переконана представник ЄБРР.

Ольга Єрьоміна вважає, що результатом корпоратизації Енергоатома буде звільнення Компанії від необхідності в своїй інвестиційній діяльності узгоджувати кожен крок з державою.

Представник ЄБРР також зазначила, що прийняття спеціального закону про корпоратизацію НАЕК «Енергоатом» дозволить ефективно перетворити держпідприємство в акціонерне товариство.

Підбиваючи підсумки дискусії, експерт Deloitte&Touche, керівник проекту «Україна: Енергоатом – сталий корпоративний розвиток» Тарас Сірий відзначив: «Нажаль сьогодні в державі немає стратегічного бачення, що робити з Енергоатомом у майбутньому, як розвивати Компанію. Сформувати таке бачення і є нашим спільним наступним завданням».

Довідка. НАЕК «Енергоатом» для виконання проекту Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ) залучило кредит ЄБРР та Європейського співтовариства з атомної енергії (ЄВРАТОМ). 25 березня 2013 року було укладено кредитну угоду на суму 300 млн євро з ЄБРР, а 7 серпня 2013 року Угоду про механізм надання позики у розмірі 300 млн євро з ЄВРАТОМ.

Згідно гарантійної угоди між Україною та ЄБРР, яку було підписано 25 березня 2013 року, банк надає Енергоатому кредит на реалізацію заходів у рамках КЗПБ під державні гарантії. Однією з обов’язкових умов кредитної угоди є провeдeння процeсу корпоратизації Енергоатома відповідно з дорожньою картою, розроблeною Консультантом з корпоратизації за зразками кращої світової практики. Таким Консультантом для Енергоатома ЄБРР обрав консорціум консультантів на чолі з Deloitte&Touche LLC.

Крім того, слід підкреслити, що відповідно до умов Гарантійної угоди з ЄВРАТОМ (яка є міжнародним договором), Гарант (Україна) зобов’язується перед Кредитором (ЄВРАТОМ), що доти, доки будь-яка сума залишається ненаданою в позику або такою, що підлягає сплаті за документами про надання позики (2028 рік) гарантує, що Україна, як Гарант, увесь час є та залишатиметься 100-відсотковим власником Енергоатома як Позичальника, а також що Гарант повністю контролює та буде контролювати Позичальника, крім тих випадків, в яких Кредитор дає свою попередню письмову згоду.

Корпоратизація Енергоатома потребує розробки окремого спеціального закону was originally published on Новости в Украине

#город-инфраструктура #Deloitte&Touche LLC #ЄВРАТОМ #КЗПБ #Ольга Єрьоміна #ЄБРР #Енергоатом #Юрій Недашковський #НАЕК

0 notes

demiurgeua · 2 years

Text

Посилено охорону українських АЕС через загрозу ескалації війни з державою агресором і окупантом РФ

Українські атомні електростанції перебувають під посиленою охороною Національної гвардії у зв’язку з загрозою ескалації війни з державою агресором і окупантом РФ. Подвоєно склад охорони всіх українських АЕС. Окрім того, військові частини, які охороняють АЕС, отримали додаткове озброєння. Постійно посилюється кіберзахист атомних станцій та інших об’єктів. Вживаються також всі необхідні заходи для…

View On WordPress

#АЕС #Атомна електростанція #Виробництво #ДП «НАЕК «Енергоатом»#Електроенергія #Енергоблоки #Російсько-українська війна

0 notes

misto-infra · 7 years

Text

Корпоратизація Енергоатома потребує розробки окремого спеціального закону

Результати першого етапу проекту було презентовано 11 жовтня у Києві.

Город-инфраструктура

Корпоратизація Енергоатома потребує розробки окремого спеціального закону was originally published on Город-инфраструктура

#Deloitte&Touche LLC #город-инфраструктура #Енергоатом #ЄБРР #ЄВРАТОМ #КЗПБ #НАЕК #Ольга Єрьоміна #Юрій Недашковський

0 notes