Tumgik
chrysocomae · 2 years
Text
Tumblr media
Ї
"Perhaps it’s not the most crucial thing, but you, child,
with your tiny little palms must protect that tiny candle – the letter ї
and standing on tip-toes,
hold up the crescent-like sickle of the letter є,
cut out of the firmament along with its thread,
Because, child, they say that our
language is just like the nightingale’s
Though you should realise that there may come a time
when even the smallest nightingale
will not remember it.
That’s why you ought not to rely
only on nightingales, child."
– Ivan Malkovych
352 notes · View notes
karyshu · 1 year
Text
Tumblr media
Диявол не спить завертає свої плани в коробочку
Янголи теж не сплять оглядають за їх планами згори.
І по малу направляють потоки вітра й енергії против чудовиськ
4 notes · View notes
ya-chytouch · 2 years
Text
Завод
Ти береш в руки цю книжку і розглядаєш обкладинку. Обкладинка дуже гарна, саме видання дуже добротне, зручно лежить в долоні. Якась людиноподібна істота падає з неба на індустріальний пейзаж, величезний завод з високими трубами, з яких валить дим. Коли читатимеш, зрозумієш, що то, скоріше за все, Вода, і він занурюється в сині глибини якогось водного безмежжя. 
Вода це ім’я - єдине ім’я одного з персонажів, а знати справжнє нам не дано автором. Як і, власне, багато чого. Я взагалі вважаю, що ця книга повна того, що зветься plot holes.
Отож, завод, який в книзі, зовсім не схожий на завод, який на обкладинці. Завод, що в книзі, то скоріше комплекс дивних закинутих будівель на березі сільського ставка. Він то нічий, то чийсь, або ж хтось бере і робить його своїм. До речі, різні нелегальні оборудки типу “віджимання власності” в книзі описані доволі відкрито, але наївнувато. Як і більшість згаданих речей. На мою думку, ціла книжка наївнувата.
Зараз я загуглю, чи то бува, не перша книжка автора. Бо на смак - так, відчувається як перша книжка, писана дуже любовно і акуратно, з увагою, може, навіть надмірною, до кожного речення. І направду то перша самостійна книжка - до того Ігор Мисяк видавався у якихось збірках, а тепер має свій, окремий примірничок. Радію за нього, можу собі уявити цю радість. Впевнена, що то тільки початок. Помітила, що пише він і вірші. З того, що вхопила оком, вірші якісь ліпші. Вірші витримують мудрування над одним словом, проза любить плинність, і таку з розгону. Але я вірю, що буде далі, і буде все цікавіше.
Тому так, почну з огляду стилю твору. А він досить прозорий, легкий, і водночас неначе громіздкий. Моментами здається, що автор пише за якоюсь інструкцією - ага, осьо тут треба втулити оцей художній засіб, бо давно не було. Особливо часто він використовує зевгму. Ну просто на всіх місцях, які треба “підмалювати” чи розбавити. І використовує настільки часто, що це впадає в око, і перестає дивувати. Є багато тавтологій, але то, певно, недосконалість редактури.
Ще одна особливість - автор пише ніби немов напливами. От починається розділ, і він починає розвивати якусь тему. Цікаво, інтригуюче, ти вже готуєшся до якогось підйому. Набираєш повітря в легені, немов перед стрибком в воду з обкладинки.
І тут не стається нічого. Автор casually переходить до чогось іншого. Ніби він не виснажує тему - скоріше тема його виснажує. Тому починається новий абзац, з новою темою, діалогом, чи сценою. Абзац цей “триває” недовго, за першої-ліпшої можливості тема змінюється. І так весь розділ, і так всю книгу. До останньої сторінки ти чекаєш, що щось трапиться, але не трапляється нічого такого, що можна було б назвати кульмінацією. А якщо вона і є, то триває вона три сторінки, і далі автор ніби сам про неї забуває і відмовляється якось аналізувати. Тобто, сюжет доволі однорідний - ні крутих підйомів, ні шалених спусків. Хіба якісь горбки та ямки. Про них - згодом. А спочатку - про “плато”.
Плато - це полотно твору, так звана “основна частина”, в якій відбуваються події, що накладаються одна на одну і розвивають сюжет. Принаймні, мали б, читач цього очікує, особливо у книжці, що містить якусь “загадку”. “Завод” її, безперечно, містить, і не одну. Сам завод - загадка, таємничий пристрій - загадка, нічне життя Води на заводі - загадка. І, природно, що кожна подія сприймається як така, яка є пазлом чогось великого, має якесь неочікуване значення в загальній картині. Проте - не в цій книжці. Більшість - і це 90% подій, за моєю приблизною і суто відчуттєвою оцінкою - так от, більшість подій ні що не впливають і ніякого навантаження не несуть. Текст виявляється якимось переліком буденних дій, які чоловіки робили на заводі. Діалоги - неавтентичні розмови в 2 речення, які відбуваються між людьми, яким ні про що говорити. 
Персонажам дійсно нема про що говорити - вони намагаються з всіх сил, але розмови ті ні до чого не ведуть і характерів глибше не розкривають. Самі персонажі не проходять ніякого видимого прогресу впродовж всієї книги, і крутяться переважно навколо своєї власної осі, ні на кого з навколишніх не впливаючи. Іноді - а особливо після закінчення книги - здається, що ти читаєш звичайний щоденник людини, що перебивається підробітками, проте уважно спостерігає за світом і записує деталі своїх буднів. Але нема відчуття, що читаєш книжку з ретельно продуманим сюжетом. Бо ти і не читаєш таку книжку.
З іншого боку, така оповідь має свою красу. Читаючи, ти ніби розглядаєш краплі дощу на великій павутині - сяючі і атмосферні моменти буденності, в яких, іронічно, і полягає щастя. Щастя стабільності, безподійності, рефлексії. З дідом Василем, згадуєш його минуле і на собі відчуваєш мовчазну мудрість старості. З Водою, занурюєшся в споглядання світу і пошуку свого містя у тому всьому. А ще - в красу раннього кавування біля озера. З Шановним - згадуєш нескінченні гаражі на околицях міста, запах мастила і ранкові автозаправки. Так, оце все вкупі і є, власне, вайб книжки. Щось світле, сумнувате і гарне. Тільки незрозуміло, чому обкладинка така гнітюча. І до чого тут завод і прилад щастя.
 З “хороших” персонажів ще був Петрик Петро Петрович, фанат ЗНО, школяр-поет без чіткого бекграунду, зате дуже талановитий. Був ще “ніякий” Діма, нейтральний Юра і “поганий” Гриша. Ніби все. Як ви помітили, персонажів чітко можна поділити на позитивних і негативних і, я б сказала, що автор навмисне менше уваги приділяє тим з героїв, хто йому “не подобається”. Вважаю, що це - плоско і несправедливо.
Тепер перейдімо до більш яскравих моментів. Їх, як на мене, було два. Перший - пов’язаний зі спробою нелегального захоплення заводу. Зважаючи, що епізод цей був на самому початку книги, він добряче мене знервував, бо я таки ОЧІКУВАЛА екшену. Ну страшно ж - холод, хуртелиця, жменька чоловіків чекають на те, що завод будуть штурмувати, будують лінії оборони. Саспенс. Зараз буде м’ясо! - думає наївний читач. А Юра просто вибігає надвір по папку з документами, забирає її, показує захопникам, ті кажуть “ну ок” і їдуть. Pretty much підсумовує всю книжку. Очікування читача обмануте - ось тутечки книжка мала б ПОЧАТИСЬ, але не почалась. Прикро. Але ж, якщо не тут, то почнеться деінде, думає читач. І читає далі.
Читає, і спостерігає за роботою, що кипить всередині заводу. І хоча нам дозволено дивитись за кожнісіньким рухом кожнісінького персонажа, ми не дізнаємось, як саме працює той прилад щастя, що вони його будують. З одного боку, є підозра, що ця тема оминається навмисно, бо з приладом щось не так. Його якось надто легко збирають, і про нього якісь надто хороші відгуки. Пластикова коробка з якимись мікросхемами, які зварює Гриша, і на які пише програму Юра. Один-єдиний індикатор. Просто вмикаєш в розетку і маєш щастя (буквально). А може, його дія має погані довгострокові наслідки? А може, з його допомогою можна маніпулювати людьми? 
Ну погодьтесь, не можна згадати такий абсурдно геніальний прилад, і ніяк, от геть ніяк не використати в оповіді. З таким самим успіхом автор міг би написати про швейний цех, що продукує шкарпетки. Але в тому і штука, що на 200-й з лишком сторінці прилад таки згадується. Отож, кульмінація номер два.
Школяр Петро таємно розміщує “машини щастя” у різних ділянках заводу, аби “ощасливити” своїх колег (“напружена атмосфера в колективі вимагає певних дій”). Ніхто не помічає зникнення 10 одиниць “товару”, тільки в якийсь момент ніякий Діма вирішує підпалити “офіс”, і разом з тим знищує програму зі “щастям” на ноутбуці Юри (бекап - ні не чули). Всі реагують на то як на якусь повсякденну ситуацію, навіть власник заводу не звертає на той факт особливої уваги. Зате він переживає, що йому впаяють кримінал за те, що під час всього переполоху в діда Василя стало серце, і він вмер. Але навіть того не сталось.
Задум був в тому, що типу прилад вплинув на всіх присутніх, і дід помер (бо йому давно муляло життя), Юра збувся бізнесу, Вода поплив, а Діма - позбувся ненависної роботи. Щось на кшталт того, і всі події відбулись одномоментно. Чому через те все постраждав сам прилад, чому його було стерто з історії в виді програми на Юриному ноуті - невідомо. Мабуть тому, що і ця тема вичерпала автора. Іншого пояснення всім цим нелогічним подіям я не знаходжу.
В кожній книжці є мораль. В цій я її для себе знайшла. Так, я можу притягнути за вуха, що щастя всередині кожного з нас, треба прислухатись до себе і не покладати надій ні на які прилади. Але я не робитиму того, бо жодних висновків з цієї книжки я не зробила. Втім, не стверджую, що моралі нема. Може, вона захована десь глибоко на дні озера перед заводом. Може, це її одної темної ночі Шановний викинув у темряву. Може, я неуважний читач. За себе можу сказати, що жодне моє очікування щодо книги не виправдалось, і жодних відкритих гештальтів вона не закрила. Наразі, 3/5, за ранкову каву на березі озера і uneventful замальовки з життя одного села.
Tumblr media
1 note · View note
Text
Tumblr media
Unexpected Dutch/Ukrainian solidarity.
0 notes
Іван Малкович - Свічечка букви "Ї"
Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"
а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний з неба
разом із ниточкою
бо кажуть дитино
що мова наша — солов'їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв
дитино.
1 note · View note
moshkovsky · 2 years
Photo
Tumblr media
Гррррррр) (Ukrainian letter Ї (yi) is tearing the russian Ё (yo) letter) #їзагризлаё #ї #літераї #Українапереможе #русскийкорабльидинахуй #хуйлоидинахуй #путинидинахуй #русскийвоенныйимпотенциал #русскийвоенныйкорабльидинахуй #россияидинахуй #stoprussia #stoprussianaggression #stopputin #putinkhuilo (at Kyiv, Ukraine) https://www.instagram.com/p/ChG9UX8tLpS/?igshid=NGJjMDIxMWI=
1 note · View note
nostalgiaeternaa · 6 days
Text
Tumblr media Tumblr media
As the DARKne𝑠𝑠 turns Int𝑜 the dawn ,
The CℎilD is G𝑜nE
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
141 notes · View notes
san-demetrio-corone · 8 months
Text
Tumblr media Tumblr media
Commemorative coin "Захисниці" (Women defenders) dedicated to the 45 thousands of women currently serving in the ЗСУ, Збройні сили України (Armed Forces of Ukraine).
Designed by the artist Marina Kuts.
54 notes · View notes
sukone-tei-official · 5 months
Text
🄷🄴🄻🄻🄾 ♡ ∩_∩ 𝓲𝓽'𝓼 𝓶𝓮 𝓢𝓾𝓴𝓸𝓷𝓮 𝓣𝓮𝓲 ♡ 𝐍𝐈𝐂𝐄 𝐓𝐎 𝐌𝐄𝐄𝐓 𝐘𝐎𝐔☺︎︎♬ ♬ ♩ ♡ ♪ ♪ ♫ ♭ ♫ ♡ I 𝔽𝕖𝕖𝕝 𝔸𝕝𝕠𝕟𝕖 _(._.)_
𝓛𝓮𝓷-𝓴𝓾𝓷 doesn't care about me 😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭
If the intro seems weird ꒐꓄ ꒯ꄲꏂꇙꋊ'꓄ ꂵꋬ꓄꓄ꏂꋪ ł ₩₳₴ JɄ₴₮ ᖶᘿSᖶᓰᘉᘜ 🅕Ⓞ🅝Ⓣ🅢 [̲̅d][̲̅o][̲̅n]'[̲̅t] [̲̅w][̲̅o][̲̅r][̲̅r][̲̅y] [̲̅a][̲̅b][̲̅o][̲̅u][̲̅t] [̲̅m][̲̅e] T͓̽h͓̽e͓̽r͓̽e͓̽'s͓̽ n͓̽o͓̽t͓̽h͓̽i͓̽n͓̽g͓̽ 2͓̽ w͓̽0͓̽r͓̽r͓̽y͓̽ a͓̽b͓̽t͓̽
Y͒'a͒l͒l͒ I͎'m͎ n͎o͎t͎ o͎k͎a͎y͎ I̷'m̷ a̷l̷l̷ (∩ᐛ )⊃━☆゚ᴳᴸi̷t̷c̷h̷y̷ b̷c̷ I̷ h̷a̷v̷e̷n̷'t̷ b̷e̷e̷n̷ a̷r̷o̷u̷n̷d̷ L̷̷̷̷e̷̷̷̷n̷̷̷̷-k̷u̷n̷ a̷l̷l̷ d̷a̷y̷ (I wმა ႦႮაႸ) აი ӎұ ѕұѕꚍєӎ їѕ бҵԍԍұ їꚍ'ѕ ҝїҋԁд ꙇїҝє ӊдѵїҋԍ д ӎєҋꚍдꙇ бяєдҝԁөѡҋ ꒐'ꂵ ꃳꏂ꒐ꋊꍌ ꇙꏂꋪ꒐ꄲ꒤ꇙ
2 notes · View notes
dariamarchin · 1 year
Text
якщо не здохну, так вилічу з універа з такими умовами
4 notes · View notes
panivatra · 2 years
Text
Де вітер легко шелестів і сутінки тільки-но заполонили кімнату, із сторони в сторону бродив силует. Рукава його одежини були зім'яті. Губи обкусані й очі кидали пелюстки. Знадвору було чути гамір небесної столиці. Величне свято "Середини осені" — день, коли кожний небожитель відчував радість і спокій у своїй душі. Кожний, але не Ши Цінсюань. Він не зважав на п'яний галас і гуркіт інструментів. Він нічого не міг почути, окрім стукоту власного серця. Тіло юного Володара Вітру тремтіло й потрохи червоніло як тільки він згадував провинця свого нинішнього стану — Володар Землі.. Його дорогоцінний друг Мін-сьон.
"Ох, якби час можна було б повернути назад"—шепотів собі Ши Цінсюань. Та хто ж тягнув його за язика, щоб ляпнути таку нісенітницю. Невже декілька піалок вина змусили його сказати лежачи на колінах свого "друга":
— А знаєш.. Знаєш що, Мін-сьоне?
— М?
— А я тебе кохаю..
Павза. Довга. Невимовно довга. Від одного його погляду в Ши Цінсюаня пішли мурахи по всьому тілу. Такої люті юний Володар Вітру ще ніколи не бачив. Вмить протверезівши, він вилетів із кімнати, мов навіжений.
— СТІЙ, ШИ ЦІНСЮАНЮ!
Спочатку Мін Ї може й хотів побігти за ним, але так і не встигнув би. Тож Мін Ї залишився стояти в кінці коридору, дивлячись як силует зникає у пітьмі. Гнів змінився здивуванням, а потім розпачем, та Ши Цінсюань вже цього не зміг побачити.
Згадавши яку дурню він сам же й вчинив, Ши Цінсюань просто впав на ліжко, узяв подушку й почав гамселити її що духу, так що аж пір'я вилітало. З кожним ударом він починав все дужче й дужче плакати, наче він бив не подушку, а себе. Самопожераючи себе з кожним ударом і кожною сльозою. Володар Вітру ніколи не рюмсав на людях, навіть перед рідним братом не міг, завжди всміхнений, веселий і жартівний. Болить.
Через декілька хвилин заспокоївшись, розчервонілий Ши Цінсюань нарешті розлігся на постілі у формі морської зірки. Бідний так хекав, що, здавалося, немов був він у справжній запеклій битві. В кімнаті його вже було трохи прохолодно, та замість того щоб вкутуватись сильніше в теплу ковдру, Ши Цінсюань почав роздягатися. Шар за шаром скидував одяг. Шкіра враз стала гусиною, коли на неї ледь подув вітерець. В одних штанях він поплентався до люстерка, яке стояло на столі поряд з мискою, наповненою до країв крижаною водою, щоб зняти ті трикляті сережки, котрі кожен раз заплутуються у волоссі. Він крутив і так, і сяк що сережки, що пасма косей, але врешті-решт здався і ненароком згадав собі слова старшого брата, який постійно йому казав, що: "Якщо не бажаєш ти дивитись за своїм волоссям, то краще обстрижися наголо". Тож швидко покинувши цю затію Ши Цінсюань вирішив просто розпустити коси, вмитись і піти лягти спати, а ранком прокинутись з думкою, що це був поганий сон. Аж раптом його двері з гуркотом відчинилися.
2 notes · View notes
pixelinform · 1 month
Text
Чому розпадаються сім'ї: 5 основних причин
Ніхто не укладає шлюб з думкою про те, що він може розпастися в один неприємний момент. Однак, варто розуміти, що наявність партнера тут і зараз не означає, що він залишиться з вами назавжди. Для того щоб сім’я була міцною та дружною, стосунки потребують турботи та постійної роботи. З яких причин часто розпадаються сім’ї Невірність Напевно, нікому не хочеться стикатися з такою неприємною…
Tumblr media
View On WordPress
0 notes
thyinum · 3 months
Text
Please, when you see something written in Cyrillic, don't assume right away that it's russian. Russian is not the only language that uses Cyrillic. There are also Ukrainian, Belarusian, Bulgarian, Macedonian, Montenegrin, Serbian, Kazakh, Kyrgyz, Tajik, Mongolian.
It's a sensitive topic especially for us Ukrainians because russian language is a weapon. It's a colonial language, it's presented like one and only true slavic language, it erases and replaces other languages. Belarusian is literally on the verge of extinction because of russian. Ukrainian has been banned 134 times throughout history, it is still called a "village language", a dialect of russian. Russian colonialism is literally the reason why there are so many russian speaking people in Ukraine (I was one of them btw). Ukrainian is banned on russian occupied territories and people are getting in trouble or even killed for using it there, Ukrainian POWs in russian captivity are getting brutally beaten for speaking Ukrainian.
Like okay, I can get why there's this confusion, so here's a clue to understand that the language you're looking at definitely is not russian — the letter і. If you see ї (like i but with two dots) it's 100% Ukrainian. If you see j it's Serbian. Russian alphabet also doesn't have such letters as Ђ, Љ, Њ, Ў, Џ (dont confuse with Ц ). Yes, it's not always gonna be easy to detect that the language in front of you is not russian, but when you have trouble with it just ask or run it through any translation app and it'll probably tell you the language.
Hope this will be helpful.
4K notes · View notes
srjlvr · 7 months
Text
꒦꒷ enhypen ! the moment when fans started shipping them with you <3
idol-ot7!enhypen x idol-fem!reader .. fluff .. no warnings<3 not proofread!!
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
ε ї з — heeseung
fans started to notice how heeseung kept stealing glances at you when you were busy interviewing them.
you, a new mc in a rookie group got all heeseung’s attention. you’re giggling? heeseung giggles too. you’re smiling? heeseung’s smiling too.
“how do you feel about your comeback?” you made an eye contact with heeseung and your heart skipped a beat. “um…” he was left speechless because of the short interaction you both had.
jungwon took the mic and giggled, speaking instead of the stressed heeseung and making a joke about heeseung being too tired to focus.
fans couldn’t ignore how heeseung kept looking at you with a smile all smeared over his face, as if he just now fell in love with you.
not even a day passed after the interview and all the fans would go crazy with videos and tweets about you two.
“have you seen the way he looked at y/n? i swear we were all just witnessing this man falling in love with her for the first time”
ε ї з — jay
one of the things that your fans loved the most was to watch your lives and ask you questions.
you decided to do one on valentines day and one of the most common questions was if you got something for valentines day when you were younger.
“if i got something for valentines day…?” you repeated the question, thinking about your school days, “i did actually! it was a flower bouquet and a few chocolates with a cute little note on the side” you giggled remembering the cute gift you got.
“jay from enhypen was my classmate back then” you added right after.
fans went feral, making up conspiracies about you and jay being classmates and jay being the one who got you the valentine gift.
he went on live at the same day and his whole live was filled with questions about you and valentines day. he just giggled and confirmed that you and him indeed were classmates, no mentions of the valentines day gift at all.
that didn’t stop the fans from shipping the both of you and videos from yours and his lives became trending.
“jay and y/n confirmed being classmates! y/n also spoke about getting a valentines day gift and right after that she mentioned jay! if you’re asking me, jay has been crushing on her for a while ;)”
ε ї з — jake
a new jake en-log was uploaded and fans rushed to view jake’s vlog. jake was so excited to film a new en-log episode so he filmed everything literally everywhere.
he made a small tour in his room. completely forgetting your signed album that was hanged on his wall.
it didn’t help at all when you also posted a vlog and behind your room wall was an enhypen album, signed by jake—even though it was far, fans could recognize his signature
you and him once met, and he brought you one of your albums to sign on it, and you brought him one of enhypen’s album for him to sign on it.
both of your fans went crazy with theories about the two of you dating and giving each other signed albums as gifts.
“did you see their albums just hanging there on their room wall? they’re fr a power couple😭 jake teach us ways to get y/n signature on one of her albums!!”
ε ї з — sunghoon
a rumor has been going around lately that you and sunghoon were chosen as the new ambassadors for a famous brand.
the rumor kept on going until a new photoshoot came out, and not-so-surprisingly, it was a new photoshoot of you and sunghoon together, presenting you as the new ambassadors for the brand.
you and sunghoon stood extremely close to each other, posing extremely close to each other as well. you had an interaction that fans has never seen before between a fem and a male idols.
a few days later the brand posted a short video of the behind the scenes, showing the both of you really close to each other with such a good interaction between you two.
fans went insane, making your photoshoot trending everywhere and talking about it all the time. especially shipping the both of you nonstop.
“have you seen y/n’s and sunghoon’s photoshoot?? I’M GOING CRAZY OVER HERE!! i’m thankful for that brand for making them the new ambassadors and we better get new photoshoot every month🙇‍♀️”
ε ї з — sunoo
interaction between idols on award shows isn’t something new so are the reactions to other groups.
sunoo is already known as the king of kpop, who knows all the trends and new kpop songs. to other fans it wasn’t new when he was cheering for you when it was your performance, to his fans it wasn’t the case.
sunoo himself got up and danced to your performance, he cheered and chant for you, it’s something they’ve never seen before, even his members looked surprised.
you also went down the stage and interacted with other idols, when you got to sunoo, both of you danced together and had the cutest interaction ever.
the other fans started to notice the cute interaction and agreed that this is something they’ve never seen before.
sunoo and you went trending as the new kpop queen and king without even trying to do so.
“did you see their interaction and how he cheered? YOU CANT TELL ME THEY’RE NOT DATING!!😭😭 HE’S SUCH A SUPPORTIVE BOYFRIEND”
ε ї з — jungwon
new MCs were introduced, aka you and jungwon. the fans weren’t expecting for much interaction between you two. they mostly thought it’d be so awkward between you two at start.
it wasn’t the case at all. the minute the camera started rolling, you and jungwon had the best interaction MCs has ever had.
both of you looked a bit more than comfortable around each other, making jokes and playfully pushing the other.
the idols you interviewed together looked shocked mostly from the way the you acted around each other, they could’ve swore you two are dating but hiding it.
even you were asked multiple times by your idol friends you interviewed if you and jungwon are dating. the both of you left the whole kpop community in shock.
you made fans wait impatiently every week to see new interactions of the both of you, you got the kpop community wrapped around your fingers. both of you even won as the couple of kpop in one of the award shows.
“did you see their new interaction today? I CANT WAIT FOR THE NEXT WEEK HONESTLY!! if they’re not dating then i don’t believe in love at all”
ε ї з — ni-ki
you wanted to get some coffee since you craved for some. you argued with your manager and told her you’d be careful enough to not get recognized and she let you off.
ni-ki at the same time lost in a rock paper scissor game and had to buy coffee to all the members.
you both happened to go to the same coffee place without even knowing.
he accidentally bumped into you and the both of you had a short interaction of a ‘sorry’ and ‘it’s okay, no worries’ type of thing.
the fans who recognized you from afar and were respectful enough to not bother you, took some pictures of your short interaction with ni-ki, which made his fans and your fans go wild.
they immediately started shipping you, thinking that you were on your way to have a date together and didn’t have much interaction because you both were in public.
“they won’t go to the same place for no reason!! they probably bought some coffee and went on a date in a more private place after that!! they look so cute!!😭😭”
Tumblr media
••• copyright © srjlvr all rights are reserved.
PERM TAG-LIST ; @sungwhoonz @ohdudehesflirting @unlikelysublimekryptonite @deobiis @manooffline @miumiuoi @in-somnias-world @lovelovelovebts
5K notes · View notes
yvbiko · 2 years
Text
Symbols / Kaomojis 💐
༄ ‧₊˚ // ୭̥⋆*。 // ˚₊✩‧₊ // ༉‧₊˚✧ // 𖤐₊˚.༄ // ミ ೃ ‧₊˚ // ˏ`୭̥*ೃ // ⋆.*✰༄ // ˚₊· ͟͟͞͞➳ ༉‧₊˚✧ . ˚ // (੭*ˊᵕˋ)੭*
⌇𖤐˚.༄༽❜,,( ´・֊・` )🌿 ₊ ᥱᥲ ੭ु⁾ ࿐ ࣭֗̇₊ 。༴ ॄ🕳‘⌔ ⌇˚.༄ #◞ . ‧₊◜·°˖˚♡ !! ✧ 🌷⌇# α ₊ ୭̥⋆*。 › ˎˊ˗ ➫ 馬夫 🌷🖇📃 ⁎⁺˳ 彡 🥞༉‧₊˚ : ໒₊﹆⁞ ৎ🍱것.` ♡🏰 ՞๑ ミ🐾🍣₊ .⌇ ❜ + ˚ ༘ (( ✧˖*°࿐ )) ♡ ⌇˚₊· ೃ✧ ( ◡_◡✿ ) ༉‧₊:・゚✧༄ 🔪♡ ⋆.*ೃ ミ🐇♡₆⁶₆ .:’♡:✧༄💭⛓⛸⁰.:❜ ֗⠀ ུ ♡ଘ(੭ˊᵕˋ)੭ ⛆ (-`🍓♡🔭)〴 🍓🐾🗞𖤐₊˚.༄ 荒い; ೃ✧ ୭̥⋆ ː࿓ ˚ ╰ ♡⁞ ❜✧⁞ ༴ -ˏˋ †ᭃ ᰰ. ۖ .·:*¨༺༻¨*:·.- ̗̀✦案 .۰ୄ¨হ ۪۫۰㊅۰۪۫ ۖ ᷊᷄ ━ *⃝̣◌̥˚̣̣̣͙༄ ࿐꫶࣭֗̇༊㌽⁩༽ ᵔ˞ﺪ ͜🈀۪۫۱ً ⸾⤻ ❟꒲੬⸼۰ ۪۪۫۫ᵕ்̥⟢ ୭࿔ ⎙ ✩ ✼ 。゚・ ☆ ° 。ㅤ→ ༄ ‧₊˚ 「 」 ⇢ ๑ ◞♡° ⸙͎ ♡⃕ ◡̈ ꒰ ⌦ ✗ ⌜ ⌝ ⌞ ⌟ ↳ ❝ ❞ ➤ ⊹✯ˎˊ˗ˋ⋆◌✯ˎˊ˗⋆˗ˏ𖥸ˎ˗⚤ ⚣ ⚢. ̽֯ ༱ ༢ ⸒ ͎ᨛ᤹ 〞◖ ꩟ ᠀ ིི ⸼ ۰ ۪۪۫۫‧ ₊ ༝ ・ ˖ ˚ 。 . ⋆ ࣧࣧ ۬۟۬ 个 ͜͡ ⑅ ꠴ ੭ ᤴ៸ ꞈ ◯ ◦ ◴ ◵ ʬ ꞈ ⸝ ˴ ،، ࿈ ะ ⸾ ︴ ꒲ൃ ் ༘ ྀ ፧ • ⁺⃛ * . ∗ ̥ ⁺ ݃ * ₊ ・ ゚ ◠ ୫ ୣૢ ཻུ۪۪͎ ⸼ ೃ ⊹ ൣ ᪥ ᬁ . ۰ ۪۪۫۫ ·₊̣̇ . ⊱ ⊰ ∝ ೄ ※ ⿻ ۬ ⪧ ໒ ː ͡ ︶՞ 〃 ᩙᩙ ᵎ ⏝ ꦿ ۫։ຼ ೃ ೀ ෞ 。ꞈ ¦゛ރ ▿ ▾ ⌀ ଽ 𖡻 ⌔ 𖧐 ㅤ֮ ະ̽ Ꮠ ͟͟͞͞ ◠ ◡ ˙ ﹻ៹ ꪵ ፝֟֯ ∴ ∵ ∶ ∷ ፠ ፡ ෴⁑ ⁗ ⁞ ⵿ キ ⃛ ⃙ꪳ ཷ ١ ꦽ ㅋ ᨳ᭬ ˓ ༿ ⸒ ᷍ ࿎ ̫ ◦۪۪̥ ⵓ ֞⸾·°‧₊٬٬𖧧﹟،ꫂ̽ᨳ᭬꩜꩖͓ᨒ༾ ᧙٬⸼°⿻ꦿ⬚ᬄᰱᯮ. ◌◜ꜜ۵'꣩ ꫂꯥ ꯣ ׂׂૢ༘ ꕤ᳕҇༄₊်⸼̥꒰ ཻུ۪۪۪۫⁞.ຳ ⸼ꪮᤢ₊̣̇.·❛ં⸼ᝢ ᭟ ீ۪۪۫۫ ᩡ"٫࿓᪶ヾ‧₊!ᬉ᭞᭠ᩬ'ꦃ، ،ꫂ̽ ᨳ᭬ ꩜ ᨒ༾ ᧙٬⸼°⿻ꦿ꣩ ꫂꯥ ꯣ ׂׂૢ༘ ꕤ᳕҇༄₊်⸼̥꒰ ཻུ۪۪۪۫⁞.ຳ ⸼ꪮᤢ₊̣̇. ·❛ં⸼ᝢ ᭟ ீ۪۪۫۫ ᩡ"٫࿓᪶ヾ‧₊ ::!ુ᭕ᝢ᭟ໃꪆ᭡࿔໒᭝❨ ꪱɢ ❩ ꦿ ⛇ꦿཷྒ ᬄ͙͘˚ ⃟ཹ ꦿꦶꜥꜤ༘ꦿ᎓ໍ꫶↯✰❜ೃ∗᯽ꕤ「⇲⇱↵⚀⚁⚂⚃⚄⚅·➧︴﹝﹞ ( )〔 〕 ₀ ₁ ₂ ₃ ₄ ₅ ₆ ₇ ₈ ₉ ﹀♢ ꒰ ꒱ ˑ 𖥸 ミ ❪ ❫ ➘ 。➯✧✧ ♯ ╱ ╲ ﹋ ㅤ :・゚ ノ ː͡➘₊̣̇ ✧* ੈ ꕀ 𖠳 ⌲ ⌂ ⁝ ༘ ⃗ ◌ ⊰ ⊱ ❒ ❑ ≡ - ̗̀ ̖́- ◠ ﹙ ೖ୭ ˒ ⁺ ೃ࿔ ˚ ༘✧ ⴰ༢ ୧ ◌₊˚⋆ ✧ ✦ ﹆ ﹅ ❛ ❜ ❝ ❞ ୨ ୧ ⁀ ︶ ︵ ⌢ ◠ ◡ ꒰ ꒱ ˖ ₊ ⊹ ╰ ╯╭ ╮ ๑ ﹕ 𓂂 ˚ ˙ ⋅ . ・༘ ᵎ ꒷ ꒦ ◟◞ ⩩ ⌗ ↷ ︴ ┊ ┇ ⋯ ┈ × ༝ ₓ 」﹏ ━ ┅ ╳ 𓂃 𓂅 𓄹 𓏲 ❏ ❐ ❒ ❑ ҂ ᨒ 𖥻 ⿻ 〃 ˝ ⋆ ★ ☆ 𖤐 𖦹 ੭ ୭ ࿓ 𖥦 、 ⸝ ˬ ˓ ﹔ ₍ ₎ ᥫ᭡ ╭╯╰╮◞ ╭ ◞ ◟丶.' ʚ ї ɞ 〜 ꒰ ꒱ ꒷₊˚ ︶꒷꒦ ˳ ᭚ ‹𝟹 ᨳ ପ ഒ ໑ ' ᝰ ꒗ 𓈀 ˘ ꩟ ꒷ Ꮺ ৎ 𓍢 ՞ ֊ ꔫ ʚ ๐ ɞ ᰔ ෆ ♡ 彡 ミ ❍ 𓇸 𑁯ᰍ ꗃ ᜊ ↳ ↱ ⇢ ➯ ↝ ➸ ➹ ↬ ↫ → ➥ — ─ ー 〜 〰 ⁓ ∼ ❂ ❖ ✿ ❀ ღ ಌ ๑ ྀ ೃ ୨୧੭ ﹆〻₎∖ ❀࿔₊° ʚĭɞೃ :¨·.·¨: `·..➭ ✧ ೃ༄*ੈ✩ εïз ↷♡ ୨୧੭ . . . . ╱╱ ⌗ ᵕ̈♡ ˳೫˚∗˖◛⁺⑅ꗃ ⌘ ⌬⌇𖤐˚.༄༽❜ ᥱᥲ ੭ु⁾ ࿐ ࣭֗̇₊ 。༴ ॄ‘⌔ ⌇˚.༄ #◞ .
© kaomoji
1K notes · View notes
raincryn · 2 years
Text
Mini symbol pack
⁀➷ ⍣ ★ ᝰ'·. #. ˖˚♡ᬼ
ᵔᴗᵔ ៸៸ ˘ᵕ˘ ପ ‹ · ≀ ૮₍ • ᴥ • ₎ა ꕤ # ๑・ ꈊ ⍝ ˒ ・ ⍈ ∞ ꞈ⠀𓈒 ♡̶ 𓂃 𝆯 𓍯 𓏲 𔓘 ᭡ 𓂅 ꊥꊥ ᯽ ◷ ﹆ · જ ◐ ﹅ ᵕ̈ ♡̷̷ ५ ☺︎ ☹︎ ⸒ ⎙ › ㅎㅅㅎ ₍ᐢ..ᐢ₎ (꜆˶ᵔᵕᵔ˶)꜆ ꐦ•̑ ᴥ •̑ ⍉ ٠ •́ ₃ •̀ ₍ᐢ˵• ࿁ กᐢ₎︎ υ´• ᴥ •'υ ╴✷ ˒ ₍ᐢ..ᐢ₎ 𖥻 ଘ( ິ•ᆺ• )ິଓ ꜥꜤ ҂ ੭⠀☆ ( ⸝•ᴗ•⸝) ★ ( ˶ˆ꒳ˆ˵ ) › ७ १ (꒪˙꒳˙꒪ ) 𓍢ִ໋🌷͙֒ ⇀‸↼‶ ▭▬ 𖧷 ✮ ໒ ❁ ◔ ﹢ 𖧧 𖢯 ৶ 𓇟 ⬭𝆬⭒۟ ׁ𔗫 ⥽ ☄︎ 𖦥 ⬫ ⬪ ◠ ᨒ ☃︎ 𖠳 ❅ 𖠌 。 命✧ ✦ ﹆ ﹅ ❛ ❜ ❝ ❞ ୨ ୧ ⁀ ︶ ︵ ⌢ ◠ ◡ ꒰ ꒱ ˖ ₊ ⊹ ╰ ╯╭ ╮ ๑ ﹕ 𓂂 ˚ ˙ ⋅ . ・༘ ᵎ ꒷ ꒦ ◟◞ ⩩ ⌗ ↷ ︴ ┊ ┇ ⋯ ┈ × ༝ ₓ 」﹏ ━ ┅ ╳ 𓂃 𓂅 𓄹 𓏲 ❏ ❐ ❒ ❑ ҂ ᨒ 𖥻 ⿻ 〃 ˝ ⋆ ★ ☆ 𖤐 𖦹 ੭ ୭ ࿓ 𖥦 、 ⸝ ˬ ˓ ﹔ ₍ ₎ ᥫ᭡ ╭╯╰╮◞ ╭ ◞ ◟丶.' ʚ ї ɞ 〜 ꒰ ꒱ ꒷₊˚ ︶꒷꒦ ˳ ᭚ ‹𝟹 ᨳ ପ ഒ ໑ ' ᝰ ꒗ ᝢ ᝐ ᝂ 𓈀 ˘ ꩟ ꒷ Ꮺ ৎ 𓍢 ՞ ֊ ꔫ ʚ ๐ ɞ ᰔ ෆ ♡ 彡 ミ ❍ 𓇸 𑁯 ᰍ ꗃ ᜊ 。 : ° ஐ ˚ ₊ · ͟͟͞͞➳❥ 。 ⋆ ʚ ♡⃛ ɞ ༉ ‧ ₊ ˚ ✧ ┊ ༑ ࿐ྂ ➳ ⍤⃝♡ ₊ ˚ .༄˖ ◛ ⁺ ⑅ ♡⋰˚ ☆ ✧ ˖ * ° ࿐ ઇ ω ᴥ ᵋ ᵌ ⊛ ⊰ ⊱ ⏜ ⏝⏞ ⏟ ☆ ★ ☼ ☽ ☾ ☹ ☻ ❀ ❁ ❨ ❩ ⟡ ⟢ ⟣ ⦮ ⦯ ʕ ʔ ᵜ ઌ ૡ ୭ ర ద ధ ೇ ൠ ༄ ༅ ༉ ༊ ࿊ ࿋ ࿌ ࿐ ၎ ჺ 𐂲 𐂂 𐂃 𐂄 𐂅 ❢ 𓁹 𓊆 𓊇 𓋈 ⋆ ⁺ ₊ ⋆ ♡̷̷̷ ⋆ ˚ 。 ⋆ ♡⃕ ✎ ᝰ ☄︎. * . ⋆ ⋆· ˚ ༘ * 🔭 .°୭̥ ୨୧ ⋆͛♡��͛ ʚĭɞ ♡ ྀ ゚•┈୨♡୧┈•゚ ✩ ✼ 。゚・ ☆ ° 。ㅤ→ ༄ ‧₊˚ 「 」 ⇢ ๑ ◞♡° ˀˀ ♡⃕ ◡̈ ꒰ ⌦ ✗ ⌜ ⌝ ⌞ ⌟ ↳ ❝ ❞ ➤ ↲ ۪۫❁ཻུ۪۪ ⎧ ୧ ⋅┊ೃ ╰► ꒱ ➛ ↴❱ ✿•˖* ℘ ﹋﹋ ❛ ╯ ❲ ❳ ∞ ‹ ∅ ┊ ➹ ੈ♡‧₊˚ ↱ ᵕ̈ ↷ ೃ ╲ ╱ 彡 ✥ ❥ Ꮠ ➜ ᎒ ☈ ❁⊰ 「❀」 . .⃗ . ༉‧₊˚✧ . ˚ ⚘ ˏ`୭̥*ೃ*ૢ✧ ཻུ۪۪ ೫` ⃟ ཹ։❀ ፧ ੈ✩‧₊ ૪'ރ፧ ࿐ ° ↳ ׂׂૢ༘ ۵`⌧. →× —✖ 〰〰 ︵ ⚘݄ ⿴݃ *₊˚꒰:: ≡,! ヾ︿︿،، ♡ ⏧·₊̣̇. ❵ ﹏ ❅ೃ ∞. ; ෆ┊¡ ۰ ۪۪۫۫ ❬“= ‹⌇ ☄︎. *. ⋆ ⋰˚ ➶ ︎︎☁ ︎ ➴ ⚛︎ ⚕︎ ⚔︎ ⚓︎ ⚖︎ ⚗︎ ⚐ ⚑ ✤ ✣ ✢ ✡︎ ✟ ✞ ✝︎ ✠ ⚔︎ ☩ ☨ ✙ ✚ ✛ ♱ ♰ ☠︎ ✥ ✧ ✩ ❁ ❀ ✿ ✾ ❂ ⦾ ⦿ ◯ ◦ ▇ ▇ ▇ ʕ ♡ ᵒ̴̷͈ 艸 ᵒ̴̷͈ ॰ ʔ ✧ * ✲゚ * 。 ✧ ٩(・ิᴗ・ิ๑)۶*✲゚*。✧ ✿ ♬゚ +.(。◡‿◡)♪.+゚♬✿。゚・✿ヾ╲(。◕‿◕。)╱✿・゚( ❀⃙⃕⃠⃝⃘⃚౪❀⃙⃕⃠⃝⃘⃚ )+゚*。:゚+*´∀`+゚:。*゚+.+。゚ φゝω・`○+。゚♡゚, ‧₊˚ 「 」 ⇢ ๑ ◞♡° ⸙͎ ˀˀ ♡⃕ ꒰ ✗ ⌜ ⌝ ⌞ ⌟ ↳ ❝ ❞ ➤ ↲ ۪۫❁ཻུ۪ ⎧ ୧ ⋅ ..⃗.. ೃ ҉ ꒱ ➛ ↴ ❱ ✿•˖ ℘ ❛ ╯ ❲ ❳ ∞ ‹ ∅ ➹ ੈ ‧₊˚ ↱ 彡 ✥ ❥ Ꮠ ➜ ᎒ ❁(ꃋิꎴꃋิ) ✼෴ ✧・゚: ✧・゚: :・゚✧:・゚✧─→» ❝❞➳✧❀『↳ღ↬⇆⇉↺↻ ↳ ❝ ❞ ➤ ↲ ۪۫❁ཻུ۪ ⎧ ୧ ⋅ ..⃗. ೃ ╰► ꒱ ➛ ↴ ❱ ✿•˖ ℘ ❛ ╯ ❲ ❳ ∞ ‹ ∅ ➹ ੈ ‧₊˚ ↱ 彡 ✥ ❥ Ꮠ ➜ ᎒ ❁ʤ » ❞ ↳ → ↝ ✧ ⇉ ⇒ ❀ ≡ ≈ ⋯ → « ✿ ” ↷ ↓ ❜ ❛ “ ✦ ❁ ↓ 彡 — ↣ ↢ ↓ ↟ ↜ ⋮ ≡ ≼ ∞ ∴ ✎ ❥ ✾ ❃ ッ ╛ ╕ ╘ ╛ ╚ ╚ ╛ ╕ ╔ ❞ ❝ ┈ ᎒ ⇦ ⇨ ⟿ ⇤ ⇥ ⇠ ⇜ ⇢ ృ ˚·「」 ˚‧♡ॢ˃̶̤̀◡˂̶̤́♡ॢ‧˚‿︵‿︵ ♡ ☆⌒★⌒☆⌒★ˋˏ. ˎˊ˗ ┊ ༉₊˚✧༉‧₊˚✧α -ღ´- ₊☆: .˚ ༘ ♡ ·˚ ഒ ·˚ᶻᶻᶻ ‘୨୧·˚ ༘✰ ༘ ˚· ୨୧’ ♡・゚✧ᵕ꒳。゚೫ ‧₊ ♡˳೫˚∗ ഒ♡ ·˚ ༘ ‧₊˚ ୭̥⋆。 ˚₊✩‧₊ ༉₊˚✧ 𖤐₊˚. ミ ೃ ₊˚ ˏ୭̥ೃ ⋆.✰༄ ˚₊· ͟͟͞➳ ₊˚✧ . ˚ (੭ˊᵕˋ)੭ ˚˚ ✧・゚:* +:。.。 // ♡ ۵ ∞ ☆✦ღッ✯❁✵ ⋆//↰ ↳ ↴ ↱ ↲ ➵ ➳ // (ꈍᴗꈍ)✫彡 // ʕ •ᴥ•ʔ༄ // ≧◡≦ // (✿◠‿◠) // ✰༉‧₊˚𖤐+:。.。 ✧・゚: .。゚+..。❁´◡❁。.。:+* ೫˚∗ .•˚ ✧ ♡ ೃ✰₊˚♡ : ‘୨୧ ·˚ ༘ ✰ ༘ ˚·˚‧♡ॢ˃̶̤̀◡˂̶̤́♡ॢ*‧˚‿︵‿︵ ☆⌒★⌒☆⌒★˗ˋˏ. ˎˊ˗ 「 」 ‧₊ ˚✧‧ ₊˚✧‧₊˚✧ -ღ´-₊☆: .˚ ༘♡ ·˚ ഒ ·˚ᶻᶻᶻ❝❞⊱⊹՞︙ ‘୨୧·˚ ༘✰ ༘ ˚· ୨୧’ ♡・゚✧ᵕ꒳。゚೫ ‧₊ ♡˳೫˚∗ ഒ♡ ·˚ ༘ ‧₊˚ ୭̥⋆。 ˚₊✩‧₊ ༉₊˚✧ 𒀭 ♡︎
922 notes · View notes