Tumgik
#друзі
Жахливий день, новини з Чернігова розривають серце. Водночас стали дуже звичними, тому стискаєш кулаки і рухаєшся далі, вдячний, що з твоїми рідними все гаразд. Жорстоко? Так, але таке життя.
Вчора мала чарівну розмову з подругою. Ми рідко спілкувалися, але в складний період мого життя вона відкрилася мені з дуже нової сторони. Врешті, вона завжди була для мене сестрою, найкращою подругою, пацаном з району і сексі кішечкою в одному флаконі.
Ми трішки позгадували минуле. Переглянули фото за 2019 рік. Посміялися. Поговорили про стосунки й про те, якими щасливими ми були. Наскільки впевненими. Скільки "хімії" було з іншими, які прекрасні люди нас оточували.
Зараз поволі відновлююся. Але взагалі раптом вчора усвідомила, що звідкілясь в мене з'явилася нав'язана думка, що ніхто не зможе мене любити. Що ніхто не зможе піклуватися про мене. Тішитися моїй присутності, щиро кохати, глибоко і без віддачі. Що весь світ жорстокий, а всі, хто проявляють увагу, хочуть лише сексу.
Насправді ж пригадали багато наших любовних історій. Зрозуміла, що здебільшого потрапляла на чудових чоловіків. В підліткові роки і на межі (я ж втрапила в довгострокові стосунки в 17, але все одно мала багато можливостей для спілкування до цього), я поводила себе значно гірше, ніж зараз. Була невпевненою, не вміла справлятися з своїми емоціями, влаштовувала емоційні качелі. Але все одно знаходилися чоловіки, які піклувалися про мене. Взагалі всі, хто був в мене закоханий, були надзвичайно турботливими, хоч і дуже різними. Їм всім подобалася моя відчайдушність, безмежний оптимізм (який десь всередині відгукується таким же безмежним сумом, його найчастіше й помітно в цьому блозі та моїй творчості, але все-таки), балаканина та незвичайні погляди на життя.
Один був зі мною, попри те, що я не дозволяла себе торкатися. В мене був період в житті, коли я надзвичайно боялася доторків, мені було огидним моє тіло, мені були огидними чоловічі тіла. Обійми викликали паніку, тому не дозволяла взагалі себе торкатися. Ми з ним були однаково темпераментними та часто сперечалися, але це не були токсичні сперечання, а радше незначна конкуренція, яка додавала зацікавленості одне в одному. Але головне — він поважав мої кордони, поважав те, що я не хочу торкатися, так само запитував, чи все гаразд та оберігав.
Інший завжди годував мене у їдальні. Підтримував, коли були проблеми з рідними людьми. Я подобалася йому навіть тоді, коли виглядала геть як бомж — з немитою головою та старою кофтою, хоча ми навіть не були в стосунках. Казав, що я цікаво пахну — старими книжками, парфумами і собою, а ще не можу не приваблювати своєю енергією.
Ще один годував смаколиками, змушував мене безмежно сміятися, заохочував займатися спортом (не змушував, ні в якому разі, просто працював на мотузковому майданчику), був надзвичайно романтичним та дивився на мене щиро-щиро, з енергією золотого ретривера.
Один бігав за мною в школі роками, тримав за руку і завжди захищав, якщо виникали конфлікти.
Вже мовчу про те, що зараз маю в стосунках, бо не люблю говорити про хороше, поки воно в мене є.
Я вдячна кожному з цих людей. Мені соромно перед ними за те, що не була достатньо зрілою. Що робила їм боляче. Мені шкода, що недостатньо цінувала цих людей. Але врешті суть не в тому. Суть в тому, що світ не зводиться до одних стосунків, як мене переконали, а насправді він великий і завжди будуть люди, які тебе цінуватимуть.
Тут на тамблері багато чудових людей, які давали мені поради, які підтримували і берегли від необдуманих вчинків. В мене багато чудових людей навколо і навіть якщо мої теперішні романтичні стосунки не зіграють, ми не зійдемося характерами чи ще щось — не біда, бо світ завжди буде надзвичайно широким, різноманітним, талановитим та цікавим. В ньому завжди буде щось, за що дійсно варто триматися, бо він не зводиться до когось одного.
Сподіваюся, пронесу цю істину далі. Сподіваюся, не забуватиму, що перш за все варто бути собою і що мене таки любитимуть, а не я "маю бути вдячною, бо більше жоден нормальний чоловік тебе не захоче".
Дякую всім, хто в мене тут є, хто мене читає, просто моїм людям за те, що ви є. На фоні Депеш Мод, у душі Один в каное з "Мені подобається як ти йдеш", а на мені академічний стиль. Рухаємося вперед, працюємо, розслабимося влітку.
11 notes · View notes
miriiellla · 9 days
Text
Хочу знайти друзів... Та зараз єдиний вихід це ДайВінчік та Taster. І найбільше засмучує, коли ви спочатку добре спілкуєтеся з людиною, ти докладаєш зусиль... Пишеш цікаві ідеї, намагаєшся не перетинати межу, та не нав'язуватися. Обирати комфортний час, короче кажучи робити все можливе. Та скільки вже не спілкувалася з іншими, то як тільки я перестаю писати, то в більшості випадків це спілкування просто зникає. І що з цим робити?
3 notes · View notes
0le9-mind · 5 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
2 notes · View notes
math-teacher · 2 years
Text
Осінь. Дощ.
Я сьогодні занадто збуджена і зла. Уже встигла нагрубіянити знайомому, поки він розповідав про те що нічого не хоче робити. Взагалі настрій викликає апатію і бажання лише лежати на ліжку і не рухатися.
Вчора ходила прогулятися з другом, так класно провели час. Треба частіше кудись вибиратися.
Tumblr media Tumblr media
30 notes · View notes
meotsi · 1 year
Text
ищу мьюшек в тумбочке!
° радфем взгляды, лгб френдли, не фредли к трансам и всему что вокруг них вертится
° можу писати російською, англійською, українською (якщо когось із солнышек тригер російська мова – попереджаю) пишу так, як мені зручно по ситуації, прошу мене не звинувачувати в мовній солянці 🤲💗
° nowar
° может вам интересно рисование, ботанические иллюстрации, ботаника или биология в целом??
14 notes · View notes
Text
Tumblr media
7 notes · View notes
nemui-karrasu · 2 years
Text
Якщо раптом хтось хоче зі мною дружити, то будьте готові до такого:
Я не дуже вмію підбадьорювати та підтримувати.
Tumblr media Tumblr media
22 notes · View notes
samotnya-shaurma · 1 year
Text
Зловила себе на тому, що знову ризикнула як в старі-добрі часи і напилася перед оцінюванням. Таке було в останній раз, коли я ходила до училища.
Що можу відзначити - всі рази були в компанії однієї і тієї самої людини. Знаєте, фраза «мій дім зруйнований» є правдою, суворою істиною, але є люди, з якими я можу згадати своє минуле життя, вони і є мій дім. Місяць у нас жила подруга з Маріуполя, тепер заїхав друг побачитись, і це чарівно. Це реально відриває тебе від будь-яких геолокацій, бо твоя квартира стає тим самим Маріуполем. Поки ми разом, поки у нас є спільні відчуття, спогади, емоції - ми і є маленькі капіляри, що ведуть до серця нашого міста. Він лежав у мене на плечі і підбадьорював, поки я не можу пройти рівень в Маріо, смішив, і це є дуже важливим для мене, ціннішим за будь-який вчинок нових знайомих, бо це закарбується в пам‘яті на 100%. Єдина сумна думка, яку я зловила за весь вечір - не вистачає Антона. Я все ще не знаю, як так вийшло, що він ймовірно загинув. У мене ще є надія, дуже примарна, що він знайдеться живим і неушкодженим, але я розумію, що це практично неможливо.
Навіть якщо нас хочуть лишити пам‘яті про своє походження, про свій дім, навіть якщо вони хотіли знищити все, що ми любимо - у них ніколи не вийде забрати найцінніше - спогади, що застрягли у голові і коштують цінніше всіх амбіцій взятих разом.
10 notes · View notes
gwenllianwales · 1 year
Text
Згадуємо серіал "Друзі"!
Копіюю зі свого тві, бо мені подобається цей інтерактив.
Увага: довгий пост!
Обираємо свого героя чи героїню. Отже:
Tumblr media
Фібі: щоб не трапилось, ви завжди готові написати нову пісню (намалювати малюнок, написати фанфік і тд), бо ви творча особистість, так, навіть при свічках! А ще ви бідкаєтеся на те, що завжди все дізнаєтесь останньою! Ну і чужий секрет можете розповісти випадково.
Tumblr media
Моніка: ваша мама дістала вас запитаннями про особисте життя та вчить вас як одягатися, та ви все одно вдягаєтесь як бажаєте самі. Ну хто вас побачить у темряві, еге ж? Та й взагалі, ви доросла! Вас секрет дізнається той, хто не мав би. Ну і... вам готують свято, хіба не радість?
Tumblr media
Рейчел: темрява — то ж так романтично, але ви страждаєте, бо так і не пізнали справжньої пристрасті. Так, зо навіть не помічаєте закоханого у вас хлопця... Та й обережно з бажаннями: у темряві можна знайти навіть італійця, не лише кота.
Tumblr media
Чендлер: ви не лише кумедний, але й незграбний та сором'язливий. То де ж вас зачинили все ж: у вестибюлі чи в тамбурі? Не знаєте як познайомитися з дівчиною, ледь не вдавились жуйкою, та й отримали по обличчю, коли гралися... Але ви гарний жартівник, знайте це!
Tumblr media
Росс: темрява, романтика, відверта розмова, але... Ви знову у френдзоні. Ви класний, вона сама сказала про це, та знову щось пішло не так! Винен кіт, це точно. Наступного разу не дозволяйте шукати хазяїна кота нікому!
Tumblr media
Джої: ну ви точно не пропадете, навіть якщо немає нормальних свічок, ви візьмете інші! А ще ви вмієте підтримати друга, дізнаєтесь про чужу симпатію та... ну, влаштує ваш друг те свято своїй сестрі, а що?
Tumblr media
Котик (киця): ви, звісно, не герой(героїня) пісень Фібі, але ж! Вам не страшно гуляти у темряві, ба більше, ви йдете так далеко, що іншим — зась! Можете постояти за себе та подряпати (а може й побити) будь-кого!
Tumblr media
Паоло: ви нічого не розумієте, сидите собі вдома, аж раптом до вас приходять та приносять вашого кота. Потім ведуть кудись у компанію, де ви впізнаєте лише "Монополію", та не страшно, бо вас цілують, зрештою.
Tumblr media
Джил: ви випадково опиняєтесь наодинці з незнайомцем. Він наче не небезпечний, але точно дивакуватий. Пропонуєте йому жуйку, телефон, коротше, виявляється, що він нормальний. Та краще наступного разу будьте обережні, не всі такі як Чендлер!
Tumblr media
Бридкий г��лий чоловік: ви намагаєтеся запалити багато свічок й, зрештою, робите собі дуже боляче! Мало того, що ви не можете спокійно походити голим у себе вдома, вам боляче, та ще й сусіди постійно спостерігають за вами!!!
Tumblr media
Містер Геклз: самотній, вже й не дуже молодий, але дотепний. Ви хотіли забрати до себе кицю, та навіть її компанії вас позбавили! Отак, доведеться сидіти в темряві вам одному... Вибачте.
Tumblr media
5 notes · View notes
buchanews · 4 days
Text
Презентація: історії про злочини рашистів у книгах наших земляків (ФОТО)
Презентація: історії про злочини рашистів у книгах наших земляків (ФОТО)
Tumblr media
У Публічній бібліотеці Бучі відбулася презентація двох книг: «Фрагменти української незламності» журналіста з Іванкова Павла Смовжа, і «Живі історії війни» Ольги Фещенко з Бородянки. "Такі речі не повинні зникнути з нашої  пам'яті. Тому ми
0 notes
pixelinform · 3 months
Text
Чому друзі не радіють вашим успіхам: 3 причини
Будь-якій людині хочеться, щоб друзі не лише підтримували у складних ситуаціях, а й могли б щиро розділяти з нами радість. Однак, далеко не завжди це відбувається. Чому люди не радіють разом із нами Банальна заздрість Ніхто не застрахований від цього неприємного почуття, але при його появі вар��о одразу розпочинати роботу над собою. У більшості випадків друзі не радіють разом із нами лише тому,…
Tumblr media
View On WordPress
0 notes
rostyslavua · 9 months
Video
youtube
Друзі, дякую за ваші коментарі та підписку 🔔! *Telegram* 👉 t.me/rkravetsUA *TikTok* 👉 tiktok.com/@rkravetsua by Немного о праве от Ростислава Кравца
0 notes
karp8 · 1 year
Photo
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
сумую за тими днями, коли міг просто стрибнути з друзями по автівках та поїхати з палатками на південний буг. коли був вільним, жив, дихав на повні груди. ці дні свободи обов’язково повернуться. знову буде літо. ми сидітемо біля вогнища, слухаючи спів цвіркунів, розмовляючи про життя, про найважчі дні, які вже позаду, про плани, майбутнє. важке, туманне, не таке й безтурботне, але хоча б якесь майбутнє, без щоденних новин з фронту і все нових і нових жахів війни. річка квапливо бігтиме, оминаючи слизьке каміння, а ми будемо то голосно сміятись, згадуючи спільні пригоди, то тихо слухати потріскування гілок у вогні, думаючи кожен про щось своє. потім, коли найвтомленіші вже повлягаються у палатках та вогнище тихо згасатиме, милуватись до нестями зорями на безкрайньому небі, не засвіченому шумним, набридшим вже за тиждень містом, у захваті від неосяжності всесвіту, клаптик якого немов дивиться тобі прямо в душу своїм крижаним, але в той же час таким яскравим поглядом. на цих сподіваннях, на спілкуванні з друзями та родиною я і тримаюсь досі. це все, що в мене зараз є. люди, які поруч. з якими можеш говорити і можеш мовчати. з якими ділиш приємні спогади, які ставляться до тебе з теплотою та розумінням, про яких хочеться піклуватись. прямо зараз мені здається, що це найважливіше у житті. родина. друзі. люди
0 notes
0le9-mind · 6 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
2 notes · View notes
htelnyuk-blog · 1 year
Photo
Tumblr media
Ми дорослі дівчатка, але радіємо подарункам, як діти! Дякуємо «бабусі» @babusia.com.ua за запахи дитинства! #тельнюк #друзі https://www.instagram.com/p/CnWN0bdJOH0/?igshid=NGJjMDIxMWI=
0 notes
meotsi · 1 year
Text
слушайте, если честно, я не очень хорошо вижу здешних ребят заинтересованных в теме биологии
я вообще не очень хорошо вижу
так что надеюсь вы не прячетесь
7 notes · View notes