#успіх | Explore Tumblr Posts and Blogs

1student1 · 28 days

Text

Написати дипломну роботу

🎓 Замовлення дипломної роботи: швидко, професійно, без зайвих клопотів!

Мрієш про успішне завершення навчання без стресу та безсонних ночей? Наша команда legko-v-uchebe готова допомогти тобі у написанні дипломної роботи!

✅ Наші переваги:

Якість та професійний підхід гарантовані.

Швидке виконання та вчасна доставка результату.

Індивідуальний підхід до кожного замовника.

Підтримка та консультації на кожному етапі.

Не гай часу даремно! Залиш заявку прямо зараз, і наші досвідчені фахівці допоможуть тобі здобути високу оцінку та успішно завершити навчання!

📞 Детальніше: https://legko-v-uchebe.com/articles/napisati-diplomnu-robotu

Написання дипломної роботи

Допомога у написанні дипломної роботи

Де замовити дипломну роботу

Найкраща компанія для написання дипломних робіт

Як замовити дипломну роботу

Ціна за написання дипломної роботи

Професійні автори дипломних робіт

Дипломні роботи на замовлення

Як написати дипломну роботу самостійно

Допомога в написанні дипломної роботи від експертів

Як підготувати дослідницьку частину дипломної роботи

Структура та зміст дипломної роботи

Як писати реферат до дипломної роботи

Стратегії пошуку літератури для дипломної роботи

#дипломна_робота #навчання #успіх #legkovuchebe #професійна_допомога #замовитидипломну #магістерськаробота #кафедраекономіки #кафедрамаркетингукнтеу #кафедратуризму #кафедраменеджменту #нухт #кнтеу #житомирська_політехніка #внау #втеі_кнтеу #вінницькийнаціональнийаграрнийуніверситет #доннует #допомогастуденту #студентськіроботи #студент2023 #студентськежиття #одеськійунівер #мауп #дтеу #кнукім #лну #лнау #полтавськаполітехніка #полтавськийнаціональнийтехнічнийуніверситет

0 notes

coolsergio · 1 year

Photo

#життявкайф #дінамокиїв #україна🇺🇦 #спорт #сімья #життяпрекрасне #родина #ціль #досягнення #успіх #зірка #мійвсесвіт🌍❤️ #друзі #amigos #italia #evropa #friends #belgium🇧🇪 #japanesekoi #kolkata #amiche #italiangirl #italy🇮🇹 #festival #amore #sanbenedettodeltronto #riccone #kiss #japanese #usa #evrovision https://www.instagram.com/p/ClknU_FNu7h/?igshid=NGJjMDIxMWI=

0 notes

ashesofrosesss · 2 months

Text

про депресію

побачила думку стосовно захворювання, котра звучала на кшталт: "треба починати виходити з цього стану хоч якось, тобто додавати активність, шукати роботу навіть з мінімальною оплатою, не стояти на місці". все це дійсно треба робити, але після консультації з лікарем, звикання до антидепресантів (якщо є показання) та покращення стану. неможливо почати виходити з депресії і таким чином зробити вступ до лікування. це працює в інший бік, особливо, якщо депресія тривала роками. ви спочатку лікуєтеся, і вже потім, коли нарешті відчуваєте щось окрім самотності, провини, спустошення та виснаження, стаєте більш активними.

і я не маю на увазі пропозицію лежати годинами у темній кімнаті, чекаючи на благословенне покращення, але точно пропоную придивитися до темпу, оскільки почуття провини може штовхати до самовдосконалення наче буревій у прірву, та без якісного результату (а його, найімовірніше, не буде) цей процес самокатування не припиниться.

на жаль, через депресію сприйняття себе викривлено до такої міри, що інколи здається, наче ти не гідний або не гідна відчувати симптоми, оскільки нічого ж такого не трапилося, і ти просто переоцініюєш значущість проблем, а тому будь-який особистий успіх сприймається з недовірою та знеціненням. зростати професійно, академічно та як особистість у певному сенсі стає чимось майже неможливим. скоірше за все, ваш темп насправді доволі високий, ваші вимоги до себе сягають вище неба, але ви не побачите себе під таким кутом, не визнаєте досягнень, бо пустота завжди голодна, їй будь-чого буде мало, і, якщо відійти від алегорій, це не "певний стан", а важке захворювання, котре інвалідизує професійно та соціально, має дуже високий ризик самогубства та впливає на фізичне здоров'я, а вищеперелічене - симптоми, котрі потребують лікування. воно дасть вам змогу почути себе чи не вперше по-справжньому, після чого ви почнете обирати пріорітети, звертати увагу на щось дуже звичайне, і це дасть можливість зайнятися графіком, активністю, роботою.

є різні види депресій, але я скоріше говорила про ті, котрі з вами роками. це потребує поступового відновлення та повернення у суспільство. звикання до того, що ви тепер можете відчувати смуток, радість, бажання, насолоду, красу, закоханість, довіру, біль, не проходить за декілька місяців, бо є дивне відчуття, ніби відтепер, без своїх симптомів, ти у новому, незнайомому світі, але життя не стало легким, просто тепер ти більш функціональний або функціональна. у будь-якому разі тільки вам вирішувати як правильно вчиняти і куди рухатися, це лише мої роздуми на тему.

#український tumblr #укртумбочка #українською #психічне здоров'я #депресія

19 notes · View notes

offellia · 11 months

Text

чи вважаєте лицемірством починати вірити в бога виключно коли потрібна підтримка/допомога/надія на успіх?

35 notes · View notes

filosofinia · 9 months

Text

побачила, що колишня однокласниця купила новий макбук й поділилася з цим в сторіз. підпис був приблизно такий: «вважаю, в 20 років купити собі макбук - це успіх».

я пораділа за неї, проте мені стало трішки сумно, тому що я в свої майже 21 не маю стабільної роботи, й все ніяк не назбираю на новий телефон, а скоро ще 4 курс начнеться.

хоча я дуже рада, що маю зараз те, що маю. у нас різні життя та ситуації. я рада бути собою, хоч і не успішною в 20. думаю, все буде.

#український пост #український tumblr

27 notes · View notes

zvychaynedivchysko · 5 months

Text

Проте дві людини думали що я їм тест на вагітність скидую/показую, хоча це був навіть не тест...

Я вважаю це успіх

10 notes · View notes

paularamari · 3 hours

Text

Книга «Жовтолика» (авторка — Ребекка Кван)

Складно пригадати коли мене так захоплювала книга. «Жовтолику» я прочитала за день, настільки це моя тема: трилерна напруга, завіса видавничого бізнесу, скандали, інтриги, живі спотворені емоції, об’ємні персонажі. Цьому роману я готова співати дифірамби, рекламувати його на кожному кроці і таким чином стати частиною маркетингової машини, про яку, власне, і пише Ребекка Кван. Але перш ніж впрягтися в безкоштовну піар-кампанію, окреслю сюжет.

Були-жили собі дві дівчини Джуніпер Гейворд та Атена Лю. Вони разом вчилися, обидві мріяли стати відомими письменницями, обидві відточували майстерність слова, але… Але. Одній поталанило, вона перетворилася на зірку книговидавництва, а друга лишилася на першій сходинці до літературного Олімпу. Ну, буває, банальна історія, яка не мала б розвитку якби одного нещасливого дня зіронька Атена не померла, лишивши по собі сирий, але цілком повноцінний рукопис, який привласнила Джуніпер. Це зав’язка, буквально перші сторінок двадцять, тож вважайте я нічого не заспойлерила.

Що ж сталося далі? Як я вже сказала: скандали, інтриги, розслідування і шалене, неосяжне, космічне цькування в інтернеті. Всі перелічені події розгортаються на сцені книговидавничого бізнесу. Власне, цей аспект роману зацікавив мене найбільше й змусив поглинати сторінку за сторінкою.

Якби ми жили в ідеальному світі, публікація книги виглядала б наступним чином: умовні десять авторів написали свої твори та відправили їх до видавництва. Видавництво б прочитало запропоновані рукописи, відібрало б найкращі та випустило їх у світ. Кінець історії. Один нюанс: книговидавництво — це, перш за все, бізнес, який має приносити прибутки, книга — це продукт, який треба просувати, рекламувати, вкладати шалені гроші в маркетинг, автор — це бренд, який є представником продукту. На цьому етапі можна поміркувати, мовляв, це результат розвитку соцмереж, диджиталізації суспільства, глобалізації тощо тощо. Але, відповідно до слів лекторки на книжковому фестивалі, ще Едгар Аллан По бідкався, мовляв, твір для критиків і твір для широкої аудиторії — це два різних твори, бо аудиторія вимагає не такого вишуканого й глибокого продукту як поважні знавці літератури, що попивають чай з відставленим мізинчиком. Однак дійсно, у наші часи ця проблема пустила корені набагато глибше, бо маркетинг, реклама, ведення соціальних мереж — то ціла наука, що тісно переплітається з соціальною, політичною та ще бозна якими сферами.

Звісно ж, Атена отримує все найкраще, бо саме так і влаштована ця індустрія. Видавництва обирають переможців — привабливих, крутих, молодих і… гм, ми всі про це думаємо, тож скажімо просто: достатньо «різноманітних», а потім спрямовують на них гроші й ресурси. І тут страшенно важлива воля випадку.

До виходу «Над сикомором» я рвала дупу на інтерв’ю і подкастах, сподіваючись: що більше праці вкладу у видання, то більше видавець цінуватиме мої зусилля. А тепер розумію, що зусилля автора ніяк не пов’язані з успіхом книжки. Бестселери обирають. І ти на це не вплинеш. Тож обраним лишається просто насолоджуватися привілеями.

— Абсолютно, — кажу я. — Різноманіття — ось що зараз добре продається. Редактори дуже спраглі до маргіналізованих голосів. Ти отримаєш чимало можливостей, бо не схожа на інших, Еммі. Я про те, що твоя головна героїня — жінка-квір з азійськими коренями. Та це ж обов’язковий пункт у всіх списках!

Хотілося б звести успіх книги до топу популярних тем, на які треба писати, але все ж набагато складніше. У «Жовтоликій» багато роздумів, що стосуються права автора писати про ті чи інші події, чи описувати чужий досвід. Питання «Чи може біла людина писати про чорношкіру?» звучить дещо дивно, егеж? Але от вам інший приклад, що стосується безпосередньо нас: «Чи може український емігрант, який останній раз відвідував Україну п’ятнадцять років тому, писати про війну, тривоги, сирени, обстріли, смерті та розтрощені ракетами домівки?». Як вам таке? Бачите зміну контексту? Викликає двоякі почуття? Навіть якщо особисто вас це не зачепило, ця тема — вибухівка для твіттеру. Срач на мільйон тредів та мільярд цитувань гарантовано.

І про твіттер в «Жовтоликій» теж є, не сумнівайтесь! Про буллінг, шакалячі експреси що виникають, здається, на пустому місці й женуть так, що зупинити їх неможливо. Однак це теж реклама, розумієте? Срачі, обговорення, дискусії — все це піднімає продажі й змушує людей говорити про книгу.

І скільки лишається місця літературності? Чи взагалі є цінність художнього слова, коли левова частка продажів залежить від маркетингу?

То що, варто просто бути популярною і все буде в найліпшому вигляді? Ага, дідька лисого!

— Її зробили фішкою, екзотичною азійкою. Щоразу, коли вона намагалася взятися за нові проєкти, їй постійно повторювали, що її бренд — азійська тема, що саме цього від неї чекає аудиторія. […..] Ти знаєш, як воно — подавати книжку на розгляд і чути, що в них вже є азійська авторка? Що вони не можуть видати дві історії від представників меншини за сезон? Що Атена Лю вже існує, тож ти зайва?

Як ви розумієте, я пройшлася виключно по основним темам, які мені найбільше впали в око, а їх, насправді набагато більше. У мене буквально вся книга в закладинках, тож «Жовтолику» я рекомендую всім і кожному. Цей роман — величезний океан дискусійних питань і тем для обговорення і просто збіса хороша історія.

#щопочитати #книгиукраїнською #Ramari_review #yellowface #жовтолика

5 notes · View notes