#дружина | Explore Tumblr Posts and Blogs

synijvyr · 5 months

Text

Маленька робота, натхненна картиною Юрія Клапоуха “Ліліт і Єва”

На початку творіння і згідно з задумом Господа Ліліт була першою дружиною Адама. Однак, вона відмовилася коритися йому і покинула божественний сад, щоб пізніше породити перших демонів і накрити світ пітьмою. Вона ніколи не повернулася в сад, з якого втекла. Хіба що...

Адам, Ліліт і Єва. Історія кохання.

І от, не минуло і кількох місяців (частково через те що календар тоді ще не винайшли), як Ліліт була у саду знову.

Раніше ні її названий чоловік, ні три янголи небесні, ні сам Господь не змогли змусити її повернутися в сад. Після втечі вона летіла пріч, доки її крила не стомилися, а пісок довколишньої пустелі не зробився під її щокою м'яким, як мох на якому вона колись спала.

Колись існування Ліліт полягало в тому, щоб Господь якнайбільше звертав на неї увагу. Колись всім, що вона хотіла був його добрий погляд і теплий голос, який керував її крізь життя у саду.

“Я існую лише коли Він дивиться на мене, – думала вона. – Що як він більше не дивитиметься?”

Тоді Ліліт поклялась більше не повертатися сюди.

І все ж, в зміїній подобі вона прокралася в сад і звивалась між чагарниками і річковим камінням, шукаючи щось. Когось.

Її жертва спала в траві на схилі пагорба, а верба над нею затуляла сплячу від полуденого сонця. Маленьке зміїне серце калатало, коли Ліліт підповзла до підніжжя пагорба. У змій же ж є серце?

Спляча була нижча за Ліліт. З неслухняними кучерями, з широкими стегнами і вузькими плечима, які колись оспівуватимуть в піснях. Але зараз це просто плечі, кучері, стегна.

Ліліт вкусить Єву за передпліччя поки та спить, і від отрути нова дружина Адама помре. Ліліт залишиться єдиною жінкою на світі: могутньою, нездоланною, рішучою.

Зміїне серце калатало.

– Гей, – почувся сонний голос у траві.

Єва прокинулась і витягла в сторону змії руку – запрошення підповзти ближче. Дурненька.

Ліліт швидко опинилася біля її боку.

– Ти така чудова, – сказала Єва, спершись на лікоть, роздивляючись цяточки на холодній зміїній спині. – Я не бачила тебе раніше. Я не знаю твого імені.

“Тому що це я створила змій, – подумала Ліліт. – І я дала їм ім'я.”

Єва нахилилася ближче, і її волосся залоскотало зелену морду.

– Я назву тебе... Яблуко. Я-блу-ко.

Ліліт здригнулася.

Єва провела теплими пальцями по її морді, мазнула долонею отруйні ікла.

– Дурненька, – сказала змія, яку колись хтось назвав яблуком. – У мене вже є ім'я.

Майбутнє покаже, що одна єдина істота може мати тисячі імен.

– Я приповзла у сад ззовні, – продовжила змія. – Моя пащека повна отруйних зубів, і я приповзла щоб вкусити тебе.

Перша дружина уважно дивилась на Другу, коли говорила. Їй хотілося напитися страху з її сліз і спробувати мед її крові, перший п'янкий трунок відомий людству.

Коли Єва не заклякла і не заплакала, Ліліт розкрила пащеку: показати ряди гостреньких зубів, похвалитися іклами, з яких прозора отрута скрапувала на землю.

Це теж не злякало маленьку Єву – маленьку, бо вона народилася пізніше і бачила менше ночей, розбризканих зорями, а ще тому що не боялась змій.

– Я не знаю про отруйні зуби, – сказала маленька Єва. – Я знаю тільки тепло сонця і прохолоду землі. Я знаю тільки любов господню. Я знаю небагато.

Ліліт закрила пащу, щоб вологими звіриними очима подивитися на неї знову – на другу дружину, другу жінку, завжди другу, а все ж, в якийсь незбагненний спосіб, найпершу на цілому світі.

– Я покажу тобі це, якщо захочеш. Тепло, прохолоду і любов. Це мої улюблені на світі речі.

– Звідки тобі знати? – запитала змія, якій вже не сила було тримати свою подобу. – Це єдині речі, про які тобі відомо, що вони є.

З цими словами Ліліт скинула зміїну шкіру – вона стане добривом для трави і верб на пагорбі, а Ліліт підсунеться ближче, щоб ліпше чути Єву.

– Це те, що дав мені Бог. Бог казав, що дав нам найкраще, бо ми його улюблені діти.

Другу дружину не здивувала скинута шкіра і жінка, яку та приховувала. Єва знала світло, прохолоду і любов, але не знала самої себе: їй не спадало на думку після купання в озері поглянути на своє відображення чи потягнути за шкіру на долоні, щоб побачити, яка вона пружна; її не хвилювало, чи її очі блакитні чи карі і чи її лікті хтось міг би назвати гострими.

Отож, сталося так, що Ліліт була першою жінкою, яку пізнала Єва.

Поки демониця, поглинута думками, міркувала над відповіддю, Єва дивилася. Їй було незнайоме бажання, адже все, чого вона могла прагнути, уже у неї було. Вона не знала цікавості: брама саду не замкнулася за її спиною, але ніколи не відкривалася перед її обличчям. Вона не знала, що існують інші жінки і що вони можуть ставати яблуками.

От, про що тоді дізналася Єва:

коли хтось лежить біля твого боку, їхнє холодне дихання лоскоче

існує рудий колір, і волосся може бути рудим

хтось кусає щоку зсередини, коли думає

існують пальці, менші за її власні

– Улюблені діти, кажеш, – змія сичала. – Бог любить вас і ще тисячу речей, але вам дозволено любити лише Бога. Бог створив любов, але він зробив це для себе, а не для вас.

Її очі були карі і ясні, як сонячне тепло. Так Єва пізнала їх і ще тисячу речей.

– Але ми теж, – відповіла маленька Єва, – були створені заради Господа, а не для нас самих. Бути створеним для себе самого – доволі самотньо, хіба ж ні?

З цими словами вона підвелася і спустилася схилом, як скотилося ним і сонце. Вона обернулася, але не щоб попрощатися – тоді прощань ще не існувало, а принаймні їй не казали, що вони є.

Можливо, в цьому полягав невимовний божий шлях: відкрити, що Бог не створює речей для інших і що нічого не є твоїм. Можливо, Бог сподівався, що когось це обурить. Можливо, Всевишній вклав у когось стільки себе, що не можна було не хотіти ще трошки.

Вона обернулася, щоб сказати:

– Якщо ти не створена для Бога, Руде Яблуко, можеш бути створеною для мене.

Бог думав, що Єва була створена для нього. Але запитайте Ліліт, і вона скаже вам – Єва була створена для денного сну і ходіння по схилах, для розмов хриплим, втомленим голосом і особливо для того, щоб називати речі своїми.

Зміїну отруту всотала свята земля, і від неї зав'яли квіти, а магма глибоко під земною корою в тому місці скипіла, обурена чимось таким гарячим.

#укртумбочка #укртамблер #укрсапфік #творчість #ліліт і єва #укрфф #укрфанфікшн #український tumblr #прадавні лесбійки підкорюють божественний сад

20 notes · View notes

rihu-w · 3 months

Text

я не можу повірити, що кожен день хтось втрачає свій будинок. рідних. життя.

когось дістали з-пі�� завалів в критичному стані, лікарі будуть боротися за нього. і він теж буде боротися. а якщо прийде в себе то дізнається, що його дружина і собака мертві. ось були і немає. ви побажали одне одному "на добраніч", і це було останнє, що ти пам'ятаєш про неї. останній приємний спогад. отак просто. тепер ти маєш проблеми зі здоров'ям, немає ні куди піти (бо замість квартири лише самі уламки), ні до кого піти (бо вони під тими уламками померли).

ввечері ти живеш звичайне життя, постиш свої малюнки, улюблених персонажів. а зранку чудом залишаєшся живою і твій будинок руйнується та палає у тебе на очах, гинуть люди.

і це тільки один приліт. тільки два зламаних життя. а їх набагато більше - прильотів і життів. 21 сторіччя, вершина еволюції, люди збираються колонізувати марс. ага.

я не хочу жити в цьому. я не можу жити в цьому. бо це зачепить кожного. воно не пройде повз. і завтра постраждати можу я. або хтось з моїх рідних... і тоді буду шкодувати, що то не я.

і хтось ще має нахабність придумувати виправдання! "ми малєнькіє люді"!!!!! ідіть в сраку!!!!!!!!!!!!!!

13 notes · View notes

karen-chan-nya · 1 year

Text

Коли ми вже зможемо читати китаєромани українською?

По моїм оцінкам, першим завершать переклад роману Система власного порятунку для мерзенного лиходія (svsss), він готовий вже на 50%.

Враховуючи середню швидкість перекладу, а ще зимові сесії і свята разом, то переклад мають завершити десь через 4 місяці, тобто у березні*. Але це без урахування екстр.

Якість перекладу я оцінюю як високу. (Але це все ще непрофесійний переклад).

Прочитати можна тут.

Наявний також інший переклад, але він відстає (22%). І, потенційно закинутий?

(знаходила ще дещо, але воно гірше за гугл-перекладача з російської, тож навіть посилання залишати не буду)

*усі дані за 15.11.22

Щодо інших романів

Найпопулярніший переклад Засновника темного шляху (mdzs) на цю мить завершений на 30%. Через навчання зараз темп не дуже швидкий, але оновлення потроху є.

Перекладачка навчається на прикладній лінгвістиці, тож можна вважати його якісним (все ще не професійним!).

Тґ-канал перекладачки чи одразу Ваттпад.

Другий переклад лише трохи відстає від попереднього, 27%. За якість сказати не можу, не читала. Його можна прочитати на Ваттпаді.

А ось тут дехто починав перекладати екстрарозділи, але, схоже кинув це.

Далі поговоримо про Благословення небожителів (tgcf). Тут теж декілька людей паралельно взялися за переклад.

Моя рекомендація - переклад від команди Відвал башки. Над ним працює кілька людей і навіть є ілюстратор. Переклад якісний.

Але, на жаль, оновлення там виходять найповільніше. Вони лише на 5% відсотках, якщо мені не зраджує математика.

Прочитати можна тут.

Є інший переклад, там прогрес більший, вже 15%. За якість сказати не можу, бо не читала. Але за швидким оглядом виглядало непогано. Прочитати його можна на Ваттпаді.

Настпупні романи я не читала, тому буде лише % перекладу і посилання.

Хаскі та його вчитель білий кіт (ерха, 2ha) - перекладено на 6% (але враховуйте, який цей роман довжелезний). Про перекладачку чула гарні відгуки, також вона займається маньхвою про ерсі. Її тґ-канал.

І є другий переклад, від команди Відвал башки, вони відстають зі своїми 4%. Читати.

Всі наступні 4 романи перекладаються командою Відвал Башки (я їх не рекламую, просто вони усюди!), тож оновлення в середньому повільні. Але для всіх романів, окрім Лю Яо, у них є свій ілюстратор!

Утихомирювач душ - 13%, читати тут.

Як вижити лиходію - 13% (але він об'ємний), читати тут.

Лю Яо: Відродження клану Фу Яо - 3%, читати тут.

Далекі мандрівники - 16%, читати тут.

Проте, у далеких мандрівників є ще один переклад, де вже готово 45%, але зараз той переклад нестабільний і продовження виходить рідко. Ось тґ-канал.

І ще трошки романів

Вбити вовка (Sha Po Lang) - 19%, на Ваттпаді.

Дружина понад усе - 12% на Ваттпаді або 18% знову там же.

Тисяча осеней - 9% і статус закинуто. Сподіватися на продовження можна тут.

А що з іншими?

Китаєроманів у світі багато, і загубити їх легко. Тому, існує чудова таблиця, де зібраний список усіх романів і також посилань на їх переклади й адаптації (маньхви, донхви, дорами, якщо вони є).

НЕОЧІКУВАНИЙ СЮРПРИЗ ДЛЯ МЕНЕ І ВАС

Поки шукала що ще є, знайшла Список Лан'я (Lang Ya Bang), у якого завершений переклад!!! Розділи знаходяться на стадії редакції та публікуються 1-2 рази на тиждень. Повністю готово вже 79% твору, але він довгий і прогнозую завершення аж на травень, в гарному випадку квітень 2023.

Змусила вас зрадіти, а потім засумувати назад так? Себе теж. Але за моїми прогнозами, це буде другий після Системи повністю перекладений китаєроман.

Прочитати (майже) на одному подиху.

А зі справді завершеного є ван-шот Опівнічне повернення. Цю історію варто прочитати двічі, щоб зрозуміти.

Висновки

1. З 24 лютого фанати сильно активізувалися і зараз в процесі перекладу реально багато романів. Більшість почали перекладати наприкінці весни - влітку.

2. Очевидно, коротші романи мають більше шансів бути повністю перекладеними раніше. Наприклад лідуюча Система складається усього лише з 80 основних розділів (+20 екстр, але я їх не враховувала ніде). Найкоротший серед усіх це Далекі мандрівники - 77 розділів (+4 екстри). Напротивагу їм найдовший серед представлених романів - ерха, складається з 311 (+39) розділів. Хоча у відсотках у неї найменше з усіх (6%), в абсолютних числах к-сть перекладених розділів там переважає, ніж у деяких інших романах.

3. Популярність роману прямо впливає на швидкість його перекладу і кількість команд/осіб, що за нього беруться. Це яскраво видно на прикладі романів Мосян Тонсьов, які є найвідомішими представниками у жанрі даньмей.

4. Загальний прогноз: романи невеликого і середнього розміру (до 150 розділів) будуть доперекладені десь через рік від початку. Тобто, маємо шанси наступного літа вже мати декілька завершених перекладів.

5. Чому паралельні переклади не об'єднаються, щоб робити один і швидше? Складне питання, на яке я можу відповісти лише частково. По-перше, ймовірно, вони створювалися незалежно один від одного і точніше, перекладачі не знали про існування іншого перекладу, коли це починали. Але чому вони не об'єднувались, коли дізнавались одне про одного? Тут не можу сказати точно, але це скоріше соціальний фактор, наприклад недостатня комунікація.

Крім того, є проблема, що ефективність роботи не прямопропорційна кількості людей. Надто багато людей в роботі над один проєктом можуть спричинити плутанину і лише ускладнити процес. Що не скасовує того, що працювати в команді легше й ефективніше, ніж самостійно.

6. Будь ласка, читайте переклад в онґоїнгу і пишіть відгуки перекладачам, щоб вони не втрачали мотивацію і довели справу до кінця! І тоді вже скоро прихильники даньмею матимуть можливість читати свої улюблені романи рідною українською мовою.

НЕ читайте роснявою! Анлейт можна.

Всіх люблю, за укрданьмей!

#укрданьмей #даньмей #благословення небожителів #засновник темного шляху #ерха #китаєромани #про переклад #даньмей цікавинки #укртумбочка #хаскі та його вчитель білий кіт #далекі мандрівники #вбити вовка #утихомирювач душ #лю яо #мосян тонсьов #мітбан #пріст #книги

77 notes · View notes

greenelfdancing · 1 year

Text

🌸Нарешті можу викласти роботу яку я малювала для артзбіриника від @songs_of_middleearth_ukr Мені випала можливість намалювати одну з Валарів. Вана - "Вічно юна" - дружина Ороме , молодша сестра Йаванни. Коли ступає вона землею, всюди виростають квіти і розкривають пелюстки під її поглядом; і всі птахи зустрічають її прихід піснею. Гадаю, що вийшло в мене дуже навіть дуже😅 Хочу сказати, що це був неймовірний досвід співпраці й взаємодії з іншими художниками. Я знайшла, для себе, багато корисно. Де-чого навчилась, отримала купу позитивних емоцій та підтримки. Познайомилась з багатьма дивовижними, талановитими, цілеспрямованими та відкритими людьми. Тими, хто, не зважаючи на обставини (війна, окупація, перебування за кордоном, відсутність світла) змі�� творити, творити неймовірну красу, ділитися своїм досвідом та підтримкою з іншими. Я пишаюсь тим, що завдяки цьому неймовірно красивому збірнику зібрано понад 50000 гривень для госпіталієрів ЗСУ. І дуже вдячна всім хто долучився. Дякую @songs_of_middleearth_ukr за те, що дозволили доєднатись до вас. books

#украрт #украртпідтримка #lordofthringsart #lotredit #lotrart #fantasyart #songsofmiddleearth_ua #artforbooks #vana #the silmarillion

31 notes · View notes

0le9-mind · 5 months

Text

2 notes · View notes

itsloriel · 6 months

Text

Хто ти, солдате, що знову мене врятував?

Десь на кордоні за мене підставив спину

Осінь прийшла і пожовкла в садку трава

Землю тумани овили, мов павутина

Хто ти, солдате? А раптом знайомі ми?

Знай, я за тебе молюсь перед сном щоночі!

Бога прошу, щоб тебе повернув живим,

Я дуже хочу тобі подивитись в очі.

Хто ти,солдате, що знову зберіг мій сон?

Десь коло міста мого влучно збив ракету…

Осінь взяла мій садок в дощовий полон

Жовтень накинув на нас золоті тенета

Звідки ти родом? І працював ти ким?

Ти одинак чи у тебе дружина, діти?

Це неважливо… Ти лиш повернись живим.

Я обійму тебе і подарую квіти…

Юлія Олефір -

Yuliya Olefir

17 notes · View notes

alcestas-sloboda · 8 months

Text

одною з нащадків Дорошенка була дружина Пушкіна?

my multiverse of madness

9 notes · View notes

azuraingerman1442 · 1 year

Text

Референс нового персонажа!

Інформація:

Ім'я: Хальфдан Інгерман

Стать: Чоловіча

Вік: Тисячі років

Раса: Троль

Висота: 11 '6 футів

Місце проживання: Скандинавія

Діяльність: Вождь Північних тролів

Особистість: Мудрий за свої знання та досвід. Буває хвалькуватим, але дуже товариський. Хальфдан має сил��не почуття відповідальності і пишався тим, що був вождем і люблячим батьком. Він завжди намагався щосили, щоб Хедебю залишалося мирним і безпечним. Як батько, він був втіленням упертості та турботи. На перший погляд, вождь здається великим і страшним, але в глибині душі він добрий і приємний у спілкуванні (хоч і ніколи не посміхається)

Сім'я:

Азура (дочка)

Фрейр (син)

Хельга (колишня дружина)

#trollhunters #wizards #trollhunterstalesofarcadia #character art #my artwork #🇺🇦

12 notes · View notes

poisonousmelissa · 4 months

Text

Я нарешті дочитала книгу. Насправді з минулого разу коли я писала про книги я встигла прочитати ще одну, але вона перша з трилогії, тому я напишу про неї коли прочитаю всю трилогію. Обережно дуже багато букв)

Книга називається "Мала Глуша" Марина Галина" і має дві частини. Перша СЕС-2 і друга Мала Глуша. Це можна сказати дві окремі історії в одному всесвіті.

Частина перша СЕС-2

Сюжет в обох частинах вібувається в совку і в описі було написано що це горор, а ще що це фантастична сага. Сюжет першої частини розповідає про відділ СЕС-2 який фіг його знає чим займається, бо вам про це, як читачєві розкажуть десь на половині історії. Спершу все йде досить реалістично, то йдуть уривки про Розу, яка влаштувалась в СЕС-2, то про якогось чоловіка Льва який пише дисертацію. Насправді його лінія важлива лише для другої частини. Разом з Розою працюють Катя, Вася і Леда. Чесно я так і не зрозуміла як цю Леду повністю звусть, бо її постійно або по прізвищу звали, або по батькові. І ось Леда і Вася доходять до того що в них є два трупи і невідомо хто їх вбив. В решті решт Вася допетрує що це Вендіго, зве мольфара і, я так і не зрозуміла як вони його прогнали. Взагалі кінцівка історії якась швидка і не зрозуміла. Тобто я б не сказала, що вона відкрита, але таке відчуття, що там за кадром відбулось все важливе і нам про це забули сказати.

Тепер повернемось до цього Льва. Він писав дисертацію з якимось чоловіком, да я не запам'ятала його ім'я, і пішов до Каті, яка працювала з Розою, бо та Катя відьма і вона щось там обряд провела на прохання Льови, щоб з Євгеном щось сталось, бо він заважав кар'єрі Льва. Ну і у цього Євгена збили насмерть дружину і дитину. А він сам залишися живий.

Частина другу Мала Глуша

Ця частина трохи менше 200 сторінок і виявилась дуже нудною. Якийсь він, гг реально половину історію не називають, поки він не запитує як звуть дівчину з якою він поперся в ту Малу Глушу. Перші сторінки як раз про це. Він преться у село, і знаходить собі попутчітцу Інну. І ось тут коли вони знайомляться, а зробили вони це не одразу ми і дізнаємось, що його звуть Євгеній. Спершу вони добираються до іншого села, бо в Малу Глушу нічого не ходить. Женя ночує в якогось чоловіка, так я знову не запам'ятала його ім'я. До якого приходить дружина, але Інна сказала, що його дружина померла. Потім, що Женя, що Інна йдуть в Малу Глушу, і Женя примудряється заблукати в трьох соснах. Потім вони пересікають ріку і там взагалі якась чортівня про песоголових починається. І суд якийсь, і ще щось. І тут стає зрозуміло, що вони приперлись на той світ за своїми рідними. Женя за дружиною і дитиною яких збила машина. Відчуваєте дежавю, в минулій частині теж збили дитину і дружину. Можливо це той самий персонаж, але я цього не зрозуміла, бо не запам'ятала їх імен. Історії сім'ї дуже схожі тому я думаю це вони і є. А Інна за дитиною прийшла. Після псоголових вони все таки приходять у мікрорайон і Інна знаходить дитину, а Женя дружини, але дитини вже немає. Але Женю щось накриває, що вони тут всі за рікою не такі, вони не живі, а вони з Інною живі і їм треба тікати назад. Інна відмовляється, а Женя чомусь йде не назад, а на воклаз і на цьому книга закнічуєтья.

Мої роздуми з приводу книги

Якщо ви нічого не зрозуміли, вітаю, я теж. В книзі взагалі мало що пояснюється. Лише натяки. Наприклад в першій частині описується що мольфар і Вася пішли на Вендіго, витягнули його на приманку і... А все, там далі таймскіп. Мольфар каже Леді що все закінчилось і веде себе як інша людина. А ще до цього мольфар казав, що світ раніше тримали чотири великі мольфари, а зараз нема жодного. А в кінці Вася каже що тепер є кому тримати один з кутів світу. А в другій частині Женя каже, що йому сказали що те що за рікою все буде норм, бо там кут світу тримають. І там досить багато таких моментів в книзі де є якісь натяки, але не більше.

Перша частина мені в принцпі сподобалась, а ось друга зовсім ні. Особливо події, що відбулися за рікою. Все якось різко з одне в друге.

Не можу сказати, що рекомендую цю книгу. Першу частину було цікаво читати, але дуже багато незрозуміло. У мене до кінця книги було таке відчуття, що я взяла другу чи треттю книгу серії.

#українцівтамблері #особистий блог #українською #укртамблер #український блог #український пост #укртумбочка #український tumblr #українське #український тамблер #книги українською

6 notes · View notes

hoodoowoman · 2 months

Text

Династія Айленбург. Серія 13.

(22 вересня 2022)

Думаю, що усі смерті, які вже стались у цій сім'ї досить негативно вплинула на психіку Евелін. Додатковим стресом була її заняття черлідингом. Для того, щоб її могли витримати дівчата та хлопці знизу, вона мала тримати себе у формі. Та заборонений плід найсолодший. Мала вночі коли-не-коли під'їдала смаколики, яких завжди вистачало в холодильнику. І за дуже короткий час вона роз'їлась до таких розмірів, що тренерка сказала, що, поки вона не схудне, до тренувань її ніхто не допустить. Це вплинуло і на її стосунки з Бойдом. Дівчина підозрювала, що це через те, що вона набрала вагу. Бойд був із тих хлопців, хто цінував дівчат за їх красу, а не за розум чи інші чесноти. Тож стосунки ставали дедалі холоднішими.

Ескель почав забувати про справу про зникнення батька. Зараз він був сфокусований на інтрижці з Тойєю. Йому здавалось, що ось воно: кохання всього його життя. Упустимо той факт, що це кохання — дружина сусіда. Він бачив у зеркалі свої сиві скроні та чоло, прошите зморшками, але сподівався, що хоча б на старості літ у нього нарешті почне налаштовуватись особисте життя. Він згадав і про Карайн - кузину, яка поїхала в Бриджпорт. Від неї вже давно не було ніяких новин, але чоловік хотів забути про ту помилку молодості. Він був дурником і то було перше, до того ж заборонене кохання. Зараз він вже зовсім не такий.

Він знав, що Артеміс користується тою машиною, що стоїть у підвалі, для контактів з матір’ю. Але він не зважав на це. Поки. Він хотів, щоб вона провела його до прибульців. Але не зараз. Зараз Артеміс ще мала. Можливо, коли вона закінчить школу та розумітиме всю важливість операції, план якої давно вже визрівав у голові Ескеля. Але про це ще поки рано було думати.

Після смерті Аріеля серце Мелації, здавалося, зачерствіло. Чоловік був і залишався коханням всього її життя, тож вона назавжди закрила для себе тему стосунків із кимось іще. До того ж у неї залишилась Евелін і жінка чомусь вважала, що завести стосунки з кимось окрім її батька означатиме зрадити Евелін та пам'ять про її батька. Тож вона зосередилась на кар'єрі, яка останнім часом розвивалась семимильними кроками, адже недавно вона отримала підвищення до 9 рівня кар'єри освіти, тепер вона — директорка.

Артеміс тишком навідувала матір через той хитровидуманий пристрій, який сама створила. Вона розказувала Лілібао про те, що живеться їй не солодко, але мати тільки дивилась на неї з краплею роздратованості та нагадувала про те, що мала має зосередитись на головних речах. А головними для Лілібао були данні: про чисельність армії сімнації, про системи захисту і тд. Артеміс, звісно, не могла їх надати, адже вона була, по суті, заручницею у маєтку, але це міг знати її батько. Тож Лілібао намагалась пояснити малій, як краще випитати це все у батька, щоб не викликати зайвих підозр, і просила, як тільки мала дізнається все необхідне, одразу ж зв'язатись із нею. Вкотре Артеміс просила матір забрати її з того будинку Айленбургів, але мати тільки відмахувалась зі словами "ще не час".

Одна стара знайома попросила Кендріка допомогти з пошуком однієї диковинки з єгипетського ринку. Стара готова була добряче заплатити за неї, але хоч хлопцю особливо не потрібні були гроші, він все ж вирішив виконати забаганку жінки, бо вони мали досить теплі відносини… Тож він вилетів у Єгипет на 1 день заради цього замовлення. Зайшовши до магазину молодий Айленбург помітив сумного красунчика за касовим апаратом.

Кендрік одразу ж увімкнув свій гейський шарм та розговорив досить сором’язливого екзотичного хлопчину з жахливим акцентом. Марк (так звали продавця) нещодавно втратив дівчину у пожежі й все ще переживав утрату. Окрім неї у нього нікого не було, парубок був сиротою, зростав у бідності та все, що в нього залишилось – це ця робота у магазині його далекого родича, який з якихось причин недолюблював молодика.

Почувши про дівчину, Кендрік звісно збавив гейський шарм до мінімуму, але вирішив, що мати свою людину у магазині рідкостей не завадить, тому запропонував хлопчині угоду: він шукатиме для нього рідкості на замовлення, а натомість отримуватиме відсоток від прибутку Кендріка за ці рідкості. Хлопець радо погодився підпрацьовувати на стороні.

Домашні помітили, що Кендрік повернувся додому окрилений. Зійшовши з літака він майже одразу набрав знайому та повідомив, що знайшов постачальника для її приватної колекції. А після приїзду додому до ночі сидів за комп’ютером у пошуках нових замовників рідкостей, щоб частіше чути по телефону голос з приємним вже його вуху арабським акцентом. Не забував Кендрік і про свою кар'єру. За заслуги перед містом йому було вручено нагороду, яка прикрасила одну зі стін кабінету на першому поверсі.

Після роботи вночі Кендрік пішов пограти у футбол на СВОЇЙ, як він вважав консолі, що розбудило Артеміс. Вона вже задовбалась терпіти знущання Кендріка, тому вирішила нарешті спробувати використати свої інопланетні навички. Кендріка було біорозслаблено. Юнак раптово відчув, як сили покидають його, тож поспішив у свою кімнату спати.

А мала вирішила прокрастись у садок, щоб побурити. В процесі вона знайшла нового чарівного гнома, який додався в нашу колекцію.

Кендрік зосередився на кар'єрі, адже хотів якнайшвидше отримати детектор духів. Бувалі мислівці за привидами говорили, що це дуже крута штука, яка дозволить знаходити привидів. І у Кендріка з'явилась одна ідея, про яку трохи пізніше.

Пізніше домашні отримали запрошення на вечірку Меланії. Ввечері того ж дня Ескель та Евелін відвідали Ланґраабів.

Мелація ж вирішила провести час зі своєю внутрішньою дитиною у парку на гойдалці.

Артеміс довго працювала над найвеличнішим і найскладнішим своїм винаходом. І ось нарешті він ожив.

Задоволена собою мала пішла спати, а сімбот, якого, до речі, звуть Альфред, вирішив пороздивлятись колекції у підвалі.

Евелін вирішила взяти стосунки з Бойдом у свої руки та запросила його на побачення в бістро.

Під час розмови вона помітила, що Бойд слухає її з нудьгуючим виразом обличчя. Тож вона поставила питання ребром: що його не влаштовує. Хлопець почав щось мямлити, тож Евелін просто нагримала на нього і прибігла додому вся в сльозах…

«Побачення очевидно було невдале» - подумала Мелація, спускаючись в підвал, щоб протерти пилюку з колекцій, які тепер належали їй. Тут вона і зустріла Альфреда і не на жарт перелякалась (уявіть шо у напівтемному приміщенні до вас хтось виходить з саркофагу.

Крик було чути на весь будинок. Мелація одразу ж зрозуміла, хто створив цього Франкенштейна. Того бігом піднялась на верхній поверх щоб дати прочухана Артеміс.

Я побачила, що у Мелації дуже багато балів задоволення життям, тож купила їй «акуратистку», щоб вона не витрачала час на душ (тим більше з її рх чистюля, думаю, їй це пасуватиме).

Знайомство Ескеля з Альфредом пройшло досить спокійно. Хоч спочатку спадкоємець і налякався, але Альфред поспішив запевнити, що він тут з добрими намірами, тож Ескель із захопленням почав роздивлятись чудо-машину, роздумуючи над тим, чи знадобиться це під час штурму гнізда інопланетян.

Евелін запросила тим часом свою подругу Лану, щоб обговорити свої стосунки з Бойдом. Щось однозначно було не так, і Евелін хотіла зрозуміти, що саме.

Евелін одразу помітила нову підвіску у формі ключа у подруги на шиї.

На запитання, звідки прикраса, вона знітилась та нічого не відповіла. Евелін зробила висновок, що подружка нарешті знайшла собі пару. Евелін ніколи не вважала Лану красивою, тож навіть трохи здивувалась, що вона почала з кимось зустрчатись за пару тижнів до випускного балу. Вони піднялись у кімнату Евелін та, слухаючи пісні Кінго Слеєра, пліткували про шкільних знайомих.

Альфред дуже засмучувався, коли у будинку ламались якісь електронні пристрої, але потім брав себе в руки та лагодив їх.

Він проводив дуже багато часу з Артеміс, граючи у відео-ігри. Нарешті у малої з'явився справжній друг, про якого вона так довго мріяла.

Я оновила сімейне дерево (у описі пабліку посилання), біжіть дивитись.

Оскільки у Сансет Веллі зараз літо, я перевдягла всіх Айленбургів, окрім Арте��іс, по погоді, бо занадто вже зимовий повсякденний одяг був у Ескеля, Евелін та Мелації, як для літньої спеки:

#ts3 #the sims 3 #thesimsукраїнською #sims 3 #сімс 3 династія #династія айленбург #айленбург #велена #sims 3 lepacy challenge

2 notes · View notes