#актрисавесна🌤️🌈🍃🌳☔ #весна🌷☀️❤️ #бузок🌸💜 #сирень🌸 #spring🌈🌸🌺☘️🍀🌞🌕☔️☔️ #אביב☔🌈🌳🌤️🍃 (at Теремки) https://www.instagram.com/p/CdnB3SNjNkI/?igshid=NGJjMDIxMWI=
0 notes
зі всіх квітів я визнаю тільки бузок
обожнюю його
всім серцем і душею
23 notes
·
View notes
На Вірменській в маленькій кнайпі,
Відігрівши горнятком руки,
В животі тихо рвуться навпіл
Фройдо-сни і відтінко-звуки.
Кнайпу порають сестри-вишні,
Зігріваючи подорожніх,
Варять каву і ситні вірші,
А на гущі собі ворожать.
Блідолиці і блядоокі
Сестри нехтують кольорами.
Крізь спідниці цвіте бузок і
Набухає в солодкі рани.
В аскетично-тугому ситці
Кожна подумки щось мережить,
Залишаючи в теплій нитці
Свої мрії необережні…
Хлопчик з посмішкою Тільтіля
Й буйством сонечок на обличчі
Якось випив у кнайпі зілля
І тим вишням себе позичив.
Він там пише казки бузкові,
Доглядає сестер і тишу…
І з тих пір у старому Львові
Варять каву чомусь ніжнішу…
© Ірина Цілик
10 notes
·
View notes
коли люди перестануть зривати бузок, який їм не належить бляха, і ще й зі словами "його треба ломати, на наступний рік краще буде рости". ні не буде, читайте хоч трохи щоб знати. бузок треба обрізати після його цвітіння, робити це обережно, знати в якому місці аби гілки не підсохли, та не мали інфекції, рослина тупо гине від того що ви її обламуєте. боже ненавиджу людей.
3 notes
·
View notes
Я відлюдниця.
Вже знов травень, щебече пташечка за вікном, цвітуть каштани, бузок, буяють зелені трави, коти волають за вікном. І я б пішла у весну, закрилась в її шатах, віддалась би цій красі природи, летіла б чайкою на зустріч хвилям, розсікаючи повітря крилами...стала б мавкою...стала б ким завгодно, аби тільки зрозуміти, що таке справді свобода, легкість, єднання з Всесвітом. Тільки б забутися серед гір, розчинитися в тумані та прийти до найрідніших вранішнім світлом...пробратися промінням до їх душ, зігріти подихом вітру чиїсь плечі та й полинути піснею у вічність.
О ті місця, де я ніколи не була, чекають на мене. І я прийду...коли терпець урветься валятися в бруді новин, брехні і свавілля, беззмістовних романів і слів. Мене не лякає нищівна сила самоти, ні відсутність обіймів, ні ножі в спину, ані кров на своїх.
Я не шукаю свідків. Не шукаю кохання. А просто спокій, любов, щасливий острів без надій.
І десь лежати горілиць на зеленій м'якій траві...де мене пронизує сонячне світло. І десь блукати серед пісків, де в мені відображається зарево полярної зірки.
15 notes
·
View notes
КИЇВ 🇺🇦
Чи міста, чи то люди вже такі є —
Або попіл, або знов вогонь.
Якби не стояв наш дивний Київ,
Треба було б вигадать його.
На деревах спори зносять гливи,
Місяць стиглий — до мети добіг.
Чумаки із правого на лівий
Їхали, зустріли потойбік,
Як питається ворожка глоду —
Чуєш, потойбічний айболіт —
Нащо ми створили ті болота?
Буде горе нам од тих боліт!
Не літають над Почайной круки,
І воли у яслах не ревуть:
Не пробачим, пане Долгорукий,
Мить, коли ти вигадав москву,
Діти твої в попелі та диму
Вщент покрали все, їм всім — тюрма.
Вкрадений був навіть Володимир —
Ніц привласнить більше вже нема.
Є добро, є зло, є інші змісти,
А Подолом квітне знов бузок…
Дякую тобі, чарівне Місто,
За наш власний дивний надзв'язок.
У світах шекспірівских трагедій,
В коліях прифронтових рокад
Нам постав наш, свій, франківський геній,
На уламках щільних барикад.
Плаче наше давньоруське місто
Куполами зраджених Софій…
Так, ми переможемо, так, звісно —
Й саме зараз буде в тім профіт.
Не діставшись сховищ, гинуть діти,
А тополі досхочу цвітуть…
Над Дитинцем віє боривітер —
Одбирає найлютішу лють.
Поміж ними десь і я проходжу —
Містом, що дало мені усе.
Місто — й ми — розлючені. А отже —
Ми зіграєм наш останній сет.
Андрій Шадрін
01.06.2023
4 notes
·
View notes
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤТи і я, закохані так сильно були ми
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤАле єдиний мій бузок
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ Безжалісно витоптав ти
ㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
2 notes
·
View notes
я вдома. погода чудова. цвіте бузок. вітер розвиває волосся. відчуття ейфорії та свободи. чудово
6 notes
·
View notes