Tumgik
#бузок
ukraineblr · 1 year
Text
Tumblr media
source
10 notes · View notes
olga-lavina · 2 years
Photo
Tumblr media Tumblr media
30 notes · View notes
pmnsp · 1 year
Text
Lilac from CRK
Tumblr media Tumblr media
10 notes · View notes
nisenitnynisenit · 1 year
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Ще трохи квіточок ✨
4 notes · View notes
amitoyshandmade · 15 days
Text
1 note · View note
jay-callie · 8 months
Text
Tumblr media
0 notes
zavilinskiy · 2 years
Photo
Tumblr media
#актрисавесна🌤️🌈🍃🌳☔ #весна🌷☀️❤️ #бузок🌸💜 #сирень🌸 #spring🌈🌸🌺☘️🍀🌞🌕☔️☔️ #אביב☔🌈🌳🌤️🍃 (at Теремки) https://www.instagram.com/p/CdnB3SNjNkI/?igshid=NGJjMDIxMWI=
0 notes
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
бузок/kyiv, ukraine
21 notes · View notes
haileensy · 1 year
Text
зі всіх квітів я визнаю тільки бузок
обожнюю його
всім серцем і душею
23 notes · View notes
itsloriel · 7 months
Text
Tumblr media
На Вірменській в маленькій кнайпі, Відігрівши горнятком руки, В животі тихо рвуться навпіл Фройдо-сни і відтінко-звуки. Кнайпу порають сестри-вишні, Зігріваючи подорожніх, Варять каву і ситні вірші, А на гущі собі ворожать. Блідолиці і блядоокі Сестри нехтують кольорами. Крізь спідниці цвіте бузок і Набухає в солодкі рани. В аскетично-тугому ситці Кожна подумки щось мережить, Залишаючи в теплій нитці Свої мрії необережні… Хлопчик з посмішкою Тільтіля Й буйством сонечок на обличчі Якось випив у кнайпі зілля І тим вишням себе позичив. Він там пише казки бузкові, Доглядає сестер і тишу…
І з тих пір у старому Львові Варять каву чомусь ніжнішу… © Ірина Цілик
10 notes · View notes
simurghfromqaf · 6 hours
Text
коли люди перестануть зривати бузок, який їм не належить бляха, і ще й зі словами "його треба ломати, на наступний рік краще буде рости". ні не буде, читайте хоч трохи щоб знати. бузок треба обрізати після його цвітіння, робити це обережно, знати в якому місці аби гілки не підсохли, та не мали інфекції, рослина тупо гине від того що ви її обламуєте. боже ненавиджу людей.
3 notes · View notes
ukraineblr · 1 year
Text
Tumblr media
source
6 notes · View notes
lonestone · 1 year
Text
Я відлюдниця.
Вже знов травень, щебече пташечка за вікном, цвітуть каштани, бузок, буяють зелені трави, коти волають за вікном. І я б пішла у весну, закрилась в її шатах, віддалась би цій красі природи, летіла б чайкою на зустріч хвилям, розсікаючи повітря крилами...стала б мавкою...стала б ким завгодно, аби тільки зрозуміти, що таке справді свобода, легкість, єднання з Всесвітом. Тільки б забутися серед гір, розчинитися в тумані та прийти до найрідніших вранішнім світлом...пробратися промінням до їх душ, зігріти подихом вітру чиїсь плечі та й полинути піснею у вічність.
О ті місця, де я ніколи не була, чекають на мене. І я прийду...коли терпець урветься валятися в бруді новин, брехні і свавілля, беззмістовних романів і слів. Мене не лякає нищівна сила самоти, ні відсутність обіймів, ні ножі в спину, ані кров на своїх.
Я не шукаю свідків. Не шукаю кохання. А просто спокій, любов, щасливий острів без надій.
І десь лежати горілиць на зеленій м'якій траві...де мене пронизує сонячне світло. І десь блукати серед пісків, де в мені відображається зарево полярної зірки.
Tumblr media
15 notes · View notes
omanatascha · 11 months
Text
Tumblr media
КИЇВ 🇺🇦
Чи міста, чи то люди вже такі є — Або попіл, або знов вогонь. Якби не стояв наш дивний Київ, Треба було б вигадать його.
На деревах спори зносять гливи, Місяць стиглий — до мети добіг. Чумаки із правого на лівий Їхали, зустріли потойбік,
Як питається ворожка глоду — Чуєш, потойбічний айболіт — Нащо ми створили ті болота? Буде горе нам од тих боліт!
Не літають над Почайной круки, І воли у яслах не ревуть: Не пробачим, пане Долгорукий, Мить, коли ти вигадав москву,
Діти твої в попелі та диму Вщент покрали все, їм всім — тюрма. Вкрадений був навіть Володимир — Ніц привласнить більше вже нема.
Є добро, є зло, є інші змісти, А Подолом квітне знов бузок… Дякую тобі, чарівне Місто, За наш власний дивний надзв'язок.
У світах шекспірівских трагедій, В коліях прифронтових рокад Нам постав наш, свій, франківський геній, На уламках щільних барикад.
Плаче наше давньоруське місто Куполами зраджених Софій… Так, ми переможемо, так, звісно — Й саме зараз буде в тім профіт.
Не діставшись сховищ, гинуть діти, А тополі досхочу цвітуть… Над Дитинцем віє боривітер — Одбирає найлютішу лють.
Поміж ними десь і я проходжу — Містом, що дало мені усе. Місто — й ми — розлючені. А отже — Ми зіграєм наш останній сет.
Андрій Шадрін 01.06.2023
4 notes · View notes
pleaseyoustayalive · 11 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤТи і я, закохані так сильно були ми ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤАле єдиний мій бузок ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ Безжалісно витоптав ти
ㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ
2 notes · View notes
deadbattsblog · 1 year
Text
я вдома. погода чудова. цвіте бузок. вітер розвиває волосся. відчуття ейфорії та свободи. чудово
6 notes · View notes