Проблема оріджиналу
Ви прогавили революцію фанфіків. Поки ви спали, фанфікери перевинайшли літературу.
Спочатку кілька визначень. Відповідно до англомовної вікі, фанфікшн або фанфіки - це вид літератури, що створюється фанатами іншого твору мистецтва, використовуючи представлених там персонажів, місця та події в якості матеріалу для власних творів. При цьому усі факти сюжету та сам оригінальний твір прийнято називати каноном, а авторів фанфіків кличуть фанфікерами. Оріджинал - це жанр фанфіків, що не засновані на жодному іншому авторському творі.
Перш за все, ви мали б схопити мене за руку, та спитати, чому я назвав оріджинали жанром фанфікшну, якщо їх визначення протиречать одне одному? З кількох причин. По-перше, зверніть увагу на те, що визначення оріджиналу нічим не відрізняється від "звичайної" літератури, до якої ми звикли. А проте в цьому випадку ми маємо окремий стійкий термін. По-друге, ориджінали прийнято публікувати в тих же середовищах, що й фанфіки. В таких середовищах, як правило, ориджінал вважається жанром нарівні з іншими жанрами фанфіків. Крім того, слово "оріджинал" рідко використовується щодо канонів, хоча канони, безумовно, повноцінно відповідають його визначенню.
Причини появи ориджіналів зрозумілі. Рано чи пізно, творча наснага спонукає фанфікерів описати події та персонажів, покликаних на світ дією суто власної фантазії. Проте, що кидається в очі, то це розмежування між "звичайною" літературою та оріджиналом, бажання зберегти свої твори в колі фанфікшну. Фанфікер не переводить свій оріджинал в коло "звичайної" літератури, і при цьому не вводить "звичайну" літературу в коло фанфікшну, називаючи оріджиналом - тільки в якості канону (тобто, пишучи фанфік на цей твір). Це не окремішність оріджиналів, це окремішність фанфікного середовища. Фактично, маємо певний медіум, що не вважає себе частиною більшої літератури, і при цьому прагне охопити більшість її проявів для власної різноманітності. І це найважливіше, що ми маємо з'ясувати про фанфікшн.
Зауважте: фанфік як явище не є породженням сучасності. Ми можемо вивести його появу з античних часів, більш того, можемо навіть припустити, що в певні епохи перевикористання персонажів та сюжетів заохочувалось. Проте твори фанфікерів старіших епох ніяк не вирізнялись з-посеред інших творів. Говорячи про фанфікшн сьогодні, ми мусимо вказувати на окрему, досить широку субкультуру. Субкультуру, що розробила власну, досить розгалужену термінологію, жанрову специфіку, методологію написання (не оригінальну, проте досить послідовну) та послуговується усталеною системою вікового рейтингу та контент-попереджень. Стійкість форм та ідей такої літератури й дозволило встановити окрему назву "фанфік" замість поодинокої характеристики "за мотивами".
Тепер оригінальна література бере новий зачин всередині фікерської літератури у вигляді оріджиналів. Чи не додає це їй нових якостей?
Між фанфіком та каноном завжди існує певна підпорядкованість. Щонайменше, причинна: щоб існував фанфік, повинен існувати канон. Додатково фанфікер не може привласнити свій твір повністю собі, оскільки користується інтелектуальним надбанням іншого автору, і в цьому сенсі є залежним від нього, умовно - займає нижчу щабель щодо автору канону. Завдяки цьому створюється ситуація, коли автор канону більш іменитий, ніж спільнота авторів фанфіків до його творів.
Безумовно, суть фанфіку перш за все в тому, щоб змінити (доповнення можна розглядати і як зміну*) канон, проте сам канон виноситься за коло фанфікшну, і отже за автором канону ніби визнається право на його твір. В той же час оріджинал породжується всередині медіуму фанфікшну. По-перше, це автоматично зрівнює автора оріджиналу з будь-яким автором, що хотів би написати фанфік на його твір. По-друге, оріджинал при цьому проходить усі типові стадії розвитку фанфіку всередині фікерського середовища (бета-читання тощо).
Юридично автор оріджиналу зберігає за собою права на інтелектуальну власність, що відповідні авторам фанфікних канонів. Проте, з творчої точки зору, автор оріджиналу не займає унікального положення щодо інших авторів, особливо всередині своєї спільноти. Що це означає?
Наразі сказати складно, позаяк, наскільки я розумію, фанфіки за оріджиналами не є розповсюдженим явищем (ймовірно, це питання заслуговує окремого розгляду). Проте, якщо трохи продовжити думку, чи не можемо ми очікувати зародження колективного автору в ситуації, коли значення канонів (позафікерської літератури) почне зменшуватись?
Щось подібне ми вже можемо спостерігати на прикладі творчості Говарда Лавкрафта та Августа Дерлета, Френка Лонга й інших. Безумовно, усі автори визнавали оригінальну думку та першість Лавкрафта в питаннях міфів Ктулху (як, я думаю, без сумнівів і будь-який фанфікер визнаватиме першість свого колеги), проте рівність між згаданими авторами перенесла міфи Ктулху з кола особистих в коло спільних надбань (і в такому вигляді вони розглядаються багатьма спеціалістами). Мені спадає на думку, що унікальна роль Лавкрафта частково позначена і його належністю до "звичайної" літератури, в середовищі якої взагалі надзвичайно поціновується першість та індивідуальність. Якби Лавкрафт був фанфікером, ймовірно, він міг би навіть не бути найбільш відмітним автором ктулхіани.
Публікація оріджиналів в спільнотах фанфікшну не дивує. Вона має багато переваг. Перш за все, це досить зручний майданчик для збирання аудиторії. По-друге, легко зрозуміти бажання показати оригінальний твір колегам-фанфікерам. Але неможливо обійти стороною те, що фанфікери, пишучи ориджінали, не породжують окремих спільнот, присвячених оригінальній літературі, що могло б підтримати логіку використання терміну фанфік. Називати оріджинал фанфіком це ніби відмовлятись грати в "ту", "іншу" літературу.
* Деякі твори побудовані за принципом "сказано лише те, що сказано". Отже, доповнення може порушити оригінальний задум або внести небажані (автором оригіналу) елементи.
5 notes
·
View notes
згубень
Хоч якась спроба виплеснути весь цей хуйовий стан
Поки що майже на правах чорновика, гадки не маю, чи буду писати ще. Згодом зроблю ENG версію
Full PDF: UKR
An attempt to express some feelings, I believe. If you want to read it in ENG, please wait a bit. I’ll be able to translate one day
2 notes
·
View notes
Порошенко-дівчина
So, I went through a break up. And I have a lot to say. My smol collection is almost ready, and I start with this
(ENG version should be ready soon, as usual)
Порошенко-дівчина
Все почалось десь в 2014,
з переможним рейтингом. Ми
наче були дорослі, але довірились,
як діти. Оминаючи ями,
складені з втраченої бруківки,
ми йшли й говорили
про асоціацію. Пере-
формутвання кордонів, насичені
християнською образністю проповіді,
невдала αυτοκεφαλία. Освоєння
бюджетних коштів. Нарешті
конфлікти, ескалація,
забруднена кров'ю спідня.
Таємні домовленності з москалями.
Твій строк скінчився,
всього один, але.
Я
наказую
припинити звільнення листонош,
що принесли тобі листа
з квіткою.
2 notes
·
View notes
Your air conditioner is not working
I gather my words
from different layers of the gravel.
My confidence to speak them
planted in the spaces
between where I refuse
eye contact. Dry heat. But you
have good veins, weak lungs. A water supply
in the movements
my body refuses
to make. Too close. Flat hand. Try again,
circling around an outcome. We measured
the circumference already.
I am not looking at the compass
on your arm
and getting lost. Touching you
is surrender.
41 notes
·
View notes
The Ring
UKR
Best of writeober 2019 : Day 1/??
The Ring.
Premiere.
Just like the heroes,
am sitting and watching a wierd tape.
You were 12,
I was younger.
Someone's phone rings behind
(the man responds impolitely),
but nobody cares.
We met
seven days ago.
I don't know what to do
and grab the arm of the chair
with a cold hand. You
put yours over.
I raise the head,
though I see nothing.
But somehow I know
that behind that
long black hair
your smile
awaits me.
2 notes
·
View notes
The Ring
ENG
Best of writeober 2019 : Day 1/??
The Ring.
Прем'єра.
Прямо як герої,
сиджу і дивлюсь дивну плівку.
Тобі 12, мені менше.
Позаду в когось дзвонить телефон,
(чоловік неввічливо відповідає)
але ніхто не звертає уваги.
Ми познайомились
сім днів тому.
Я не знаю що робити і
холодною рукою хапаю руків'я
стільця. Ти покладаєш зверху свою.
Я піднімаю голову,
хоча нічого й не бачу.
Але чомусь знаю, що за
довгим чорним волоссям
на мене очікує
твоя посмішка.
1 note
·
View note