Tumgik
#книгоблог
mxhddn · 2 months
Text
В дополнение к этому посту.
Книга должна цеплять с первой строчки.
Тем временем Чак Паланик:
Tumblr media
33 notes · View notes
caveoficebear · 2 months
Text
Tumblr media Tumblr media
Произошел спонтанный книжный шоппинг. Гомера давно хотела почитать, а Акутагава уж очень эстетичный (да и в целом как показывает практика японские авторы мне заходят)
13 notes · View notes
brown-n · 5 months
Text
Tumblr media
чай с облепихой & малиной и книга. за окном идёт снег. сугробы. первый день зимы наступил, а с ним и новый день, и новый месяц. запас энергии на рабочую неделю израсходован. теперь два выходных, чтобы пополнить запас и снова в строй. видела ещё сегодня в магазине чай для успокоения и гармонии.., что-то такое. может как-нибудь куплю.
мои будни это читать книгу и работать/учиться.
7 notes · View notes
moonks1403 · 2 months
Text
Хочу похвалить себя в первую очередь за то что у меня прошлый год закончился книжкой " Мара и Морок"...хоть я и читала ее в ноябре в октябре где то но все же.... итого за пол года у меня получилось 6 книг...да, для кого то это очень мало, но для меня это большой шаг...январь я успешно прохалтурила... но вот февраль.. за февраль у меня 2 прочита��ные книги.. и я собой честно сказать очень горжусь...хоть и время еще есть грубо говоря неделя до марта
3 notes · View notes
foolish-neko-reads · 10 months
Text
"Королева порожнечі" Г. Блек
Tumblr media
Зрештою ця книжкова серія мені дуже сподобалася. Я люблю історії, в який добрий кінець, а тут він є саме таким. Усі, навіть ті, хто не дуже на це заслуговував, отримали подобу щасливого завершення.
І хоч це чергова історія про те, як чудовисько перетворилося на принца, а буллі закохався у свою жертву та змінився, я не можу на це нарікнути. Це не відбулося на рівному місці. Сюжет розвивався планомірно, поступово та зі своєю внутрішньою закономірністю.
І хоча кінцівка дещо є кліше, та це мене теж не дуже засмутило. Вона приємна та добра. А зараз хочеться хоч десь бачити мир, злагоду та добро.
Тепер мені хочеться ще більше ельфійської літератури. Звісно, я ще не у такому відчаї аби знов спробувати опанувати Толкіна, але я все ж хочу нової страхітливої казки. Можливо, я наново перечитаю "Леді з Ґрейс-Адью", до якої досі не дібрався повноцінно українською. А, може, знайду щось нове. І буду сподіватись, що таких непоганих книжок, як ці, побільшає.
7 notes · View notes
marjiland · 11 months
Text
Сегодня я выложила 3 главу своей книги.
Мне нравится, как свободно я пишу. Такую книгу я бы прочитала с большим удовольствием, если бы она была написана за меня.
А еще, это непередаваемые чувства, когда ты скорее хочешь выложить новую главу, потому что самой интересно как будут развиваться события.
Если кратко:
1 глава. В семью одного парня, приехал студент по обмену из Чехии - Ной. Сначала их общение не заладилось. Заочно они уже были знакомы, так как сестра главного героя тоже учится в этом университете.
2 глава. Родители Кира, главного героя, заставили провести гостю экскурсию по городу. Пришлось согласиться, но на своих условиях.
3 глава. День экскурсии. Начав со скучных соборов, ребята изменили маршрут и побывали в нескольких фантастичных местах, у каждого из которых была своя история. Атмосфера так надавила на них, что откровенные разговоры случились сами собой. Возможно, они смогли подружиться.
7 notes · View notes
alicalesovskaya · 1 year
Text
Приглашаю в блог по чтению книг 😃 тут будут и цитаты, которые зацепят за душу и выбор книги на чтение в течение недели или двух, в зависимости от толщины 😁 а так же отзывы и рецензии на ту или иную 😌 приглашаю в наш скромный уголок😉
Tumblr media
7 notes · View notes
christias-things · 1 year
Text
Tumblr media Tumblr media
книги издательсьва popconbook.
13 notes · View notes
simphonia-cruel · 8 months
Text
Tumblr media
§§§§§§§§§§§§§§§§§§§§
Tumblr media Tumblr media
§§§§§§§§§§§§§§§§§§§§
Tumblr media
§§§§§§§§§§§§§§§§§§§§
Tumblr media
§§§§§§§§§§§§§§§§§§§§
Tumblr media Tumblr media
© «Барбизон». Паулина Брен
4 notes · View notes
the-world-of-books23 · 8 months
Text
Страна вечного лета
Автор: Ханну Райаниеми
Финский писатель Ханну Райаниеми написал книгу в жанре альтернативной истории, где в начале XX века эфирные технологии позволили человечеству открыть Страну вечного лета — загробный мир, в который может попасть каждый. Для этого, правда, нужно получиться специальный Билет. Жизнь после смерти получила столько смыслов, что даже развитие медицины остановилось, как несущественной науки. Зато посмертие активно исследуют и ученые вовсю разрабатывают, связанные с ним технологии.
Бессмертие, хмм наверное это интересно. Хотя невсегда. Я бы прочитала данную книгу. "Специальный билет" интересно, а где их раздают😂. Жизнь после смерти и вправду получила много смыслов. Кто-то в это верит, а кто-то нет.
Думаю книга будет интересна, поэтому 10 из 10.
Tumblr media
2 notes · View notes
mxhddn · 3 months
Text
С чего начинается книга?
Tumblr media
Как заинтересовать читателя с первой страницы? Хочу показать несколько хлёстких примеров, которые цепляют.
"Меня звали Сюзи, фамилия — Сэлмон, что, между прочим, означает «лосось». Шестого декабря тысяча девятьсот семьдесят третьего года, когда меня убили, мне было четырнадцать лет".
Книга Элис Силбот - "Милые кости". Сразу в лоб, сразу с козырей! С таким началом роман был обречён стать бестселлером. По-другому, я к сожалению не могу объяснить ажиотаж вокруг этой книги, потому что она на самом деле так себе, но сейчас не об этом.
"Игнациус Мартин Перриш целую ночь бухал и занимался всяким непотребством. Он проснулся наутро с дикой головной болью, приложил руки к вискам и нащупал что-то незнакомое, пару заостренных шишек. Ему было настолько плохо — слабость, и глаза слезились, — что сперва он почти не обратил на эти шишки внимания. Похмелье не оставляло места для иных беспокойств. Но когда, уже в туалете, он взглянул на свое отражение в зеркале, висевшем над раковиной, то увидел, что за время сна у него выросли рога. От удивления он пошатнулся и вторично за двенадцать часов намочил себе на ноги".
Роман Джо Хилла - "Рога" сам по себе не плох, хотя и интересен больше своей идеей, нежели сюжетом, но лучшего начала просто не придумать. Сразу же в голове куча вопросов и мыслей: как, откуда, почему? Идеальное начало книги.
"У-у-у-у-у-у-гу-гу-гугу-уу! О, гляньте на меня, я погибаю! Вьюга в подворотне ревет мне отходную, и я вою с нею. Пропал я, пропал! Негодяй в грязном колпаке, повар в столовой нормального питания служащих Центрального совета народного хозяйства, плеснул кипятком и обварил мне левый бок. Какая гадина, а еще пролетарий! Господи Боже мой, как больно! До костей проело кипяточком. Я теперь вою, вою, вою, да разве воем поможешь?"
А это "Собачье сердце" Михаила Афанасьевича Булгакова. Сразу к делу, сразу экшон! Всё как надо. Мастер, что сказать!
Если не трудно, делитесь постом на своих ресурсах)
27 notes · View notes
cyberportmeme · 1 year
Text
«Убийца не всегда был Убийцей.»
Божеее, это такая загадочная и прикольная цитата, скрывающая в себе намёк на историю персонажа... мне так нравится слог Зусака... аааааа
Благодарю @herfmus за чудеснейший подарочек 😊
Tumblr media
5 notes · View notes
brown-n · 8 months
Text
Tumblr media
книга - " пока течёт река "
5 notes · View notes
juliavshn · 10 months
Text
Там леший бродит, русалка на ветвях сидит...
Нет, речь не о сказках А.С. Пушкина, а о книге современного мастера ужасов Дарьи Бобылёвой — "Вьюрки". Ох, лето-лето! Что может быть прекрасней? Кто-то едет отдыхать на море, а кто-то на свою любимую дачу, где ждет речка, лес, тепло...странные соседи, вечное лето и невозможность покинуть дачный поселок.
Выезд пропал. Люди начинают исчезать. Мобильная сеть не работает. А лето длится уже пятый месяц подряд! У автора великолепно получилось совместить русских фольклорных персонажей и дачную атмосферу. Вы вообще слышал когда-нибудь о существовании таких существ как Игоша, Полудница, кикимора и т.д.? Вот и я нет, а теперь знаю...и еще боюсь немного) Советую читать летними вечерами, сидя на даче.
3 notes · View notes
foolish-neko-reads · 5 months
Text
“Вибрані твори”(1928) Е. А. По
Tumblr media
Нещодавня прем'єра "Падіння дому Ашерів" натхнула мене ознайомитись з творчістю По ближче. Бо його ім'я відоме усім, його твори постійно надихають митців. Особисто я можу пригадати такі відображення його ідей у сучасній масовій культурі, як: геловінська серія-антологія “Сімпсонів” (2с. 3еп.), один з сюжетів в якій був натхненний віршем “Крук”; серія коміксів та мультсеріал за ними “Лінор - мила маленька мертва дівчинка”, що були натхненні віршем “Лінор”; та геть новітній серіал “Падіння дому Ашерів”, що, власне, натхненний однойменним оповіданням Едґара Алана По. Але, здається, мало хто дійсно читав його творчість, і ще менше людей знають, що взагалі-то саме По ми маємо завдячувати за існування такого жанру, як детективна література. Саме він дав поштовх цьому жанрові і навіть відомий Шерлок Голмс був натхненний творчістю По, ба більше, запозичив свій образ у персонажа По.
А коли мені трапилася ця збірка, перекладеня представником Розстріляного Відродження, Майком Йогансеном, то вибір став очевидним.
Зрештою, мушу сказати, що особисто мені переклад Йогансена здався надто складним, громіздким. Схиляюся до того, що особливості літературної української мови на початку 20ст., стилізація під маніру По та якісь особисті вподобання Йогансена у купі дали такий результат, бо у збірці є оповідання, які читати легче, а є й більш, скажімо, велемовні.
Через те, що інколи текст було складно читати, процес читання у мене затягнувся. Або, можливо, так впливає кінець року. Найбільше мені сподобалася, мубуть, саме трилогія про Оґюста Дюпена - попередника та "рольову модель" Шерлока Голмса. Хоча він й трохи зануда та діалоги є, як на мене, затягнутими й доводиться ну дуже довго продиратися крізь розлогі та надлишкові мудрування перш ніж справа розкриється, але в цих оповіданнях чітко видно усі елементи класичних детективів та звідки вони взагалі взялися.
Також мені сподобалися "Метценґерштайн" та "Дідько на дзвіниці". Мабуть тому, що вони напизані у казковому антуражі і не є тякими обтяженими розлогими філософуваннями. Бо По дуже любить "налити води", як то кажуть. Інколи стає нудно читати ці мудрування.
Гадаю, вірші в нього більш динамічні. Бо, очевидно, у вірш не наллєш стільки ж води, скільки у прозу, тому вони завжди лаконічніші та влучніші через те, що з римою й так достатньо клопоту, щоб ще й розводитись.
Але це був безсумнівно приємний та потрібний досвід, бо По зробив дуже великий внесок у розвиток літератури. Неможливо навіть уявити якою була б сучасна література (та й кіноіндустрія) без творів По, без його впливу та наслідувань його.
2 notes · View notes
mmeilion · 1 year
Text
Читаю "Призрак оперы"
Мне этот кринж так нравится, что я не хочу, что бы он заканчивался. Знаете, у меня после чтения 13 главы сложилась картинка, и моя оценка этого произведения. Все, что оно у меня вызывает - ужас. Ужас из-за всего, персонажей, сюжета, идеи. Любовная линия - это вообще мрак. Я бы назвала его "не каждому зайдёт". Я прочитала половину, и мне хочется просто удариться об стену.
Рауль какой-то абьюзивный манипулятор, который только плачет. Я не верю в его любовь, слёзы - показатель всего лишь раз. Но не на постоянной основе. Эрик вообще псих, до сих пор не понимаю, он призрак, или просто наблюдатель. Место ему в дурдоме, но в его любовь, а точнее "зависимость" я почему-то верю. Кристина - дура. Наивная дура. Которая не разобралась в себе. Мелкое лицемерное и любопытное создание.
8 notes · View notes